Тарас і Ольга Кулаковські – викладачі соціально-психологічного факультету ЖДУ ім. І.Франка. Весілля мали святкувати у квітні, але Тарас був призваний по мобілізації і з перших днів перебував у зоні АТО. За один день він із доцента кафедри перетворився на командира взводу, а Ольга почала займатися нетиповими для нареченої справами: шукала спонсорів, зустрічалася із депутатами, матерями та дружинами військових.
Про це в соцмережі пише Тетяна Парфентієва.
Усі ці кілька місяців Кулаковським допомагав рідний факультет та університет – збирали гроші для армії і надсилали посилки (форму, ключі для ремонту БТР, бінокль, захисні окуляри, продукти). Викладачі і студенти давали величезну моральну підтримку. Була проведена патріотична акція, яку підтримав заслужений художник України Юрій Камишний. Багато допомагали представники влади.
Тому, коли Тарас повернувся з зони АТО молодята відразу й побралися.
Весілля святкували вдвох (бо за цей час неймовірно скучили один за одним) у львівській кав"ярні "Брама".
Дехто вважає історію Тараса й Ольги романтичною, але це не так. Війна не може бути романтичною. Це боротьба, де щодня гинуть люди і з кожною смертю обривається чийсь маленький світ.
Наразі Тарас намагається не говорити про пережите, але більше не може спокійно дивитися новини. За майже 4 місяці хпопці побачили так багато: обстріли, смерть, страх за побратимів, відсутність належних умов і харчування, сльози матерів і дружин… Це випробування не тільки для усієї країни, але й для кожної окремої сім"ї.
Молоді люди кажуть, що їм пощастило. Пощастило жити звичайним буденним життям. Але потрібно пам"ятати і допомагати тим, хто очікує і так сподівається на підтримку. Кожен з нас може допомогти: словом, ділом, грошима.
