Чоловік житомирянки Ірини Яковенко – офіцер Житомирського військового інституту ім. С.П. Корольова Роман виконує службові обов’язки в зоні проведення антитерористичної операції з 15 грудня 2014 року.
«Питання про те йти чи не йти захищати державу навіть не піднімалося, – розповідає Ірина. – Чоловік пішов захищати нашу Україну, де ми народилися, живемо і плануємо надалі жити. Це не лише для себе, але й для майбутнього покоління».
Жінка ділиться своїми відчуттями та думками: «Щоб не відбувалося – потрібно вирішувати мирним шляхом, а не такими жертвами як зараз це робиться. Я до кінця не можу осягнути, як можна таке робити. Я за те, що потрібно захищати країну. Не хочеться бачити ворога, котрий вже ступив на наші землі».
Ірина з чоловіком часто спілкується по телефону. Проте відмічає, що часом зв’язок глушать. «Ось останню добу не могла додзвонитися, вже передумала собі все що завгодно. Страшно, дуже страшно. Але я вважаю, що це потрібно робити. Адже нам тут жити, нашим дітям та онукам», – запевняє жінка.
За словами Ірини Яковенко, хлопці там – в АТО – молодці, тримаються.
5-річний син Романа та Ірини Ярослав розповідає, що його тато в АТО і там він воює. «Ми йому телефонуємо і я тоді з ним розмовляю», – ділиться хлопчик, а ще говорить, що пишається своїм татом та чекає його додому.
За матеріалами прес-служби облдержадміністрації
