24-річному Євгену Поплавському закрили великий дефект черепа титановою пластиною канадські фахівці. Вони втретє прилетіли в Україну, щоб допомагати пораненим. За п’ять днів прооперували 41 бійця
Про це пишуть "Факти".
Над правим оком у Євгена не було частини черепа. Роздроблені кістки лікарям довелося видалити відразу після поранення. Залишилася досить велика вм’ятина. Дефект довелося закрити. Українські лікарі вирішили зробити це разом з канадськими колегами, які прилетіли до Києва. Оглядаючи пацієнта, іноземці розпитували Женю, як він отримав поранення. Він каже: не відразу зрозумів, що з ним сталося, – просто раптово почала шмагати кров з ока.
– Я пам’ятаю вистріли снарядів, дзвін у вухах – і все, – розповідає житель села Прилуки Овруцького району Євген Поплавський, поранений 3 червня цього року під час артилерійського обстрілу під Дебальцеве. – Отямився вже в реанімації харківського госпіталю. На правому оці у мене була марлева наліпка. Спочатку лікарі не говорили чи вдалося зберегти очі й йщли від моїх питань. Але одного разу нейрохірург зізнався: «Женя, врятувати око було неможливо …» Чесно скажу, змиритися з цим було дуже важко. Але людина до всього звикає.
Спеціально для Євгена та інших поранених канадці привезли титанові пластини.
– Канадські лікарі під час консультації повісили мені на зап’ясті бирочку з прізвищем українською та англійською мовами – схожі зав’язують новонародженим у пологовому будинку, щоб не переплутати, – усміхається Євген. – Чесно кажучи, погоджуватися на операцію з установки пластини мені було складно. Свідомо лягаю під ніж. Навіть не по собі якось. Перед поїздкою в госпіталь сказав мамі: «Мені не страшно було заходити в будинок або заглядати в підвал, де міг сидіти озброєний бандит. А на операцію їхати страшнувато ».
28 жовтня вранці Євгену провели операцію. Вона тривала 3:00.
– Тепер найближчим часом я займуся протезуванням ока, – каже Євген. – Не хочу все життя ходити з пов’язкою. Лікарі кажуть, що зроблять штучне яблуко, в якому райдужка буде такого ж кольору, як в лівому. І при першому погляді ніхто не зрозуміє, що у мене протез. Після цього вже можна буде вирішувати, що робити далі. Хоча, зізнаюся, є в мене думки повернутися в армію. Я вже пробував стріляти. Влучаю.
