Відсьогодні, 1 квітня, для українських рибалок настають непрості часи — починається щорічна весняно-літня нерестова заборона. Рибі потрібен спокій для розмноження, а тим, хто вирішить цей спокій порушити, доведеться готуватися до серйозних фінансових втрат: за один незаконно виловлений хвіст тепер можна заплатити тисячі гривень.
Державна екологічна інспекція Поліського округу оприлюднила детальні правила та прайси на порушення.
Коли і де не можна рибалити?
Строки весняної “тиші” залежать від типу водойми:
- Річки та їхні кореневі води: заборона діє найменше — до 20 травня.
- Водосховища, озера та ставки: до 10 червня.
- Придаткові води річок: найдовше — до 30 червня.
Важливо: на територіях природно-заповідного фонду діють свої, окремі правила, які визначаються положеннями про конкретні заповідники чи парки.
Чи можна взагалі закидати вудку?
Так. Риболовля не перетворюється на тотальне табу, якщо ви — законослухняний любитель. У період нересту ловити рибу дозволяється, але з жорсткими обмеженнями:
- виключно з берега і суворо поза межами визначених нерестовищ;
- на гачкові снасті (максимум два гачки на одну людину) або спінінгом з однією штучною приманкою;
- у межах ліміту: не більше 3 кілограмів + 1 особина на добу.
Про сітки, ятери, “павуки”, а тим більше електрострум чи вибухівку варто забути — це прямий шлях не лише до втрати майна, а й до кримінальної відповідальності.
Скільки коштуватиме порушення?
Тут починається найцікавіше. Окрім стандартного адмінштрафу (який за грубі порушення становить від 340 до 680 грн із конфіскацією снастей), браконьєрам доведеться компенсувати збитки за кожну виловлену рибину. Прайс такий, що дешевше сходити в елітний ресторан:
- Щука — 3 468 грн
- Окунь — 3 162 грн
- Лящ — 1 649 грн
- Лин — 1 598 грн
- Карась сріблястий — 1 581 грн
Якщо ж ви завдасте істотної шкоди природі, у справу вступає стаття 249 Кримінального кодексу України. А це вже штраф від 1700 до 3400 грн або навіть обмеження волі на строк до трьох років.
