Льон на Житомирщині, яким останнім часом любить хвалитись голова ОДА Сергій Рижук, вирощують у шести районах області. От тільки площі в кожному районі різна, та й обіцяну дотацію отримують не всі.
Рижук розповідав про те, що цього року льону засіяли аж 1200 гектарів, і вже скоро в області може з’явитись цілий завод із переробки льону. Із площею очільник області трохи перебільшив. Цьогоріч на Житомирщині було засіяно 921,5 гектарів льону в шести районах – йдеться у відповіді на інформаційний запит «Першого житомирського».
Вирощують два різні види льону: льон-довгунець та льон-кудряш. Тканину зазвичай роблять із льону-довгунця, тому що в льону-кудряша стебла мало придатні для використання, а сіють його заради подальшого виготовлення олії. Довгунця, для якого Рижук буде будувати завод, в області вирощують більше – 589,5 гектарів, тоді як кудряша – 332 гектари.
Найбільше льону вирощує СТОВ «Агросоюз», яке знаходиться в селі Орепи Новоград-Волинського району – 520 гектарів. Льон перероблять у Новограді-Волинському, на льонокомбінаті. Про цьогорічний урожай говорити не беруться – кажуть, зможуть оцінити його тільки за 2-3 тижні, коли закінчать його пакувати у мотки. За свої 520 гектарів отримали дотації з обласного бюджету трохи більше мільйона гривень, по 2 тисячі за кожен гектар (не 3 тисячі кожному підприємцю, як говорив Рижук).
Ще одне підприємство, яке отримало омріяну бюджетну дотацію, ТОВ «ТВК-Агро». За 65 гектарів льону отримало 130 тисяч гривень.
Більше дотацій за інформацією ОДА, ніхто не отримував. Усі інші підприємства вирощують незначні площі льону. Зокрема, в селі Поліському на Коростенщині засяли льоном-довгунцем сорту «Журавка» тільки 4,5 гектари. Хоча на Житомирщині, як відомо, можна з рік отримати два урожаю льону-довгунцю.
За льон-кудряш ніхто державних дотацій не отримав.
Утім, найбільш обговорюваною проблемою у виробництві льону лишається його збут і переробка. Деякі фермери, які звісно ж не захотіли називатись, розповідають – найвигідніше в льонарстві – це дотація. Були випадки, коли льон просто відправляли на паклю або чекали, поки він перегниє незібраний. Збирати і обробляти його було невигідно, а значно простіше отримати дотацію. Її платять не за зібраний льон, а за засіяні площі.
Також експерти відзначають, що льон у першу чергу цікавий експортним компаніям. А ціни на олію з льону цього року обіцяють значно вирости, адже в країні зменшилися об’єми його виробництва.
Про те, що вирощування льону-довгунця для багатьох товаровиробників є збитковим йшлося на конференції льонарів України, що відбулася в Чернігівській області, передає Agrosev.
Посіви культури протягом дев’яностих років скоротилися в десять разів. Через недостатню кількість сировини потужності льонозаводів використовують на 10-20%, що веде за собою їх збитковість та подальший занепад. Стан двох українських льонокомбінатів, які повинні бути споживачами вітчизняного волокна, ще гірший: Рівненський завантажено на 10%, а Житомирський – взагалі простоює, відзначають експерти.
