Вже до вересня цього року українські родини, що зекономили гроші по субсидіях на газ та електроенергію, отримають від держави до 700 гривень компенсації. Про це у квітні заявив прем’єр-міністр України Володимир Гройсман. За його словами на компенсацію готівкою зможуть розраховувати близько 1,5 мільйона українських родин, які змогли забезпечити економію газу і електроенергії для вироблення тепла.
Процедура наступна: люди, які економили, можуть з 1 липня звернулися з листом до управління соцзахисту і повідомили про економію, після чого вже до 1 вересня вони зможуть отримати гроші на картку.
За словами Володимира Гройсмана, такий крок уряд робить вперше в історії України. І дійсно, монетизацію субсидій планували запровадити неодноразово, але зрушення у цьому питанні відбулися тільки цієї весни, коли Кабінет Міністрів України прийняв рішення про повернення субсидіантам коштів заощаджених за оплату газу та електроенергії.
Субсидія у кожне друге домогосподарство
За даними аналітиків ГО «Український центр європейської політики» з кожним роком видатки з держбюджету на субсидії з кожним роком зростають. Так до стрибка цін на тарифи видатки сягали 6, 172 млрд гривень. В 2015 вони вже становили майже 18 млрд, в 2016 – 44, 120 млрд. У 2017-му у бюджеті закладено 47 073 млрд гривень, але лише за два місяці опалювального сезону Казначейство виплатило більше половини цієї суми – 26,285 млрд.
Як нам повідомили у прес-службі Житомирської ОДА, житлову субсидію в області отримує 52% домогосподарств, а це майже 244 тис. родин. Для фінансування Програми житлових субсидій області на 2017 рік передбачено кошти в сумі 1 799,0 млн. грн.
.jpg)
Середній розмір субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг у березні 2017 року становив 1089,30 грн. (у березні 2014 року – 185,27 грн., 2015 року – 360,57 грн., 2016 року – 1225,75 грн.).
Також цифри свідчать про те, що з кожним роком субсидії набувають все більшої популярності: у 2016 році в області житлову субсидію отримували 271,9 тис. домогосподарств, що на 56 тис. домогосподарств більше, ніж у 2015 році (215,9 тис. домогосподарств) та у 5 разів більше, порівняно з 2014 роком (51,9 тис. домогосподарств).
На сьогодні для фінансування Програми житлових субсидій області на 2017 рік передбачено кошти в сумі 1 799,0 млн. грн. (в тому числі, на відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг – 1 630,9 млн. грн.; для придбання скрапленого газу та твердого палива – 168,1 млн. грн.).
На думку аналітиків ГО «Український центр європейської політики» субсидії є неймовірно великим навантаженням на державний бюджет, яке щороку зростає, але крім цього гроші, які витрачаються, жодним чином не модернізуючи систему і не зменшуючи витрат ні для держави, ні для споживача.
Субсидії на практиці
Пенсіонерка Галина Салій одна із тих, кому субсидії перекривають усі використані послуги. Живе жінка у передмісті Житомира одна у приватному будинку, зведеному 50 років тому. Зізнається, платити за газ і електрику за новими тарифами зі своєї пенсії їй було б складно, від субсидії вона бачить тільки плюси.
«Раніше я субсидію не оформлювала, бо стояти в чергах, брати якісь довідки, писати заяви не було часу – у селі завжди багато роботи. Квитанції оплачувала з пенсії, навчилася економити: світло зайве не вмикала, купувала лампочки «шістдесятки», щоб менше крутило, а взимку опалювала газом не весь будинок, а тільки половину. А відколи оформила «спрощену» субсидію, то взагалі не плачу», – розповідає Галина Салій.
Бабуся показує квитанцію за електрику і пояснює, чому забула дорогу до каси і вже не пригадає, коли востаннє оплачувала за використані послуги.
«От за квітень мені нарахували заплатити 11,75 грн., а субсидія у мене – майже 92 грн. От у мене вже й назбиралася переплата 285 грн. Я й не знаю, як їх використати, це скільки мені треба світити, щоб використати цю субсидію? За газ – то там взагалі у мене вже переплата 6 тис грн. Звичайно, жалко, якщо ці гроші згорять, але я звикла економити: зимою на ніч фітіль підкручую, щоб не так гріло, а ще діти вікна поміняли, то мені й тепло. Вони сваряться, щоб я краще топила в хаті, щоб зимою опалювала всі кімнати, щоб використовувала пільгу», – продовжує вона.
Дізнавшись, що за свою ощадливість тепер може отримати 700 грн готівки пенсіонерка ділиться планами, на що зможе витратити гроші:
«Звісно, ці гроші зайвими не будуть, але треба думати і рахувати. Якщо я зекономила 6 тисяч, то мені б мали дати більше як 700 грн. Це було б справедливо. Але можливість отримати гроші на руки – це добре. Якщо так піде далі, то куплю лампочки, які крутять менше, ну і на опаленні, думаю, могла б ще більше економити. Щоб утеплити стіни грошей у мене нема, але при бажанні могла б перейти на дрова, як колись палила, бо грубка у мене є в іншій частині хати, а дров і шишок під лісом можна й безплатно назбирати», – міркує Галина Салій.
Зворотній бік медалі
Про недоліки нинішньої системи субсидіювання заговорило керівництво міста Малин тоді, коли всередині березня у місті без попередження від газу відключили шість котелень. Без опалення лишилися 2 тисячі абонентів – десятки житлових будинків та три дитячі садочки. Керівництво міста
пояснювало, що проблема виникла, бо держава затримала виплату субсидій, а «живих коштів», які сплатили споживачі, не вистачило, щоб провести попередню оплату, якої вимагав НАК «Нафтогаз». Тобто заручниками виявилися споживачі, які справно оплачували за спожите тепло і газ.
Водночас, не зважаючи на подібні ситуації є і ті, хто бачить чимало ризиків, пов’язаних з монетизацією субсидій. Своїми думками поділився директор КП «Житомирводоканал» Андрій Нікітін.
«Монетизація субсидій має на меті навчити населення України економити газ, світло, воду та тепло, а заощаджені кошти мати можливість витратити на інші потреби. Проте виникає питання, як держава буде контролювати кошти, виділені споживачу на оплату комунальних послуг і чи не постраждають інтереси надавачів послуг. Якщо, наприклад, гроші перераховуються споживачу на картку і цією карткою він може розраховуватись лише за комунальні платежі, то такий варіант можливий. Але якщо споживачі будуть просто отримувати «живі» кошти «на руки», хто гарантує, що їх використають на сплату комунальних платежів. Це може призвести до збільшення заборгованості перед підприємствами – надавачами комунальних послуг, що негативно вплине на роботу підприємства. Важливим моментом при зміні системи виплати субсидій є передбачення відповідальності споживачів за невчасно проведені або не у повній мірі проведені розрахунки за комунальні послуги, а для водопостачальних підприємств – отримання в законодавчому порядку важелів впливу на неплатників. Розрахунки держави з КП «Житомирводоканал» в частині відшкодування субсидій наразі проводяться наступним чином: отримані з бюджету кошти, повністю перераховуються ПАТ «ЕК «Житомиробленерго» за послуги електропостачання, які в структурі собівартості складають 44%. На початку кожного місяця підприємство проводить звірку з органами соціального забезпечення і володіє точною інформацією, яка сума коштів в погашення субсидій надійде на рахунок підприємства, що дає можливість спланувати місячний платіжний бюджет підприємства. В разі проведення монетизації субсидій при недисциплінованості платників у КП «Житомирводоканал» може виникнути істотна проблема дефіциту обігових коштів, адже субсидіями користуються 46% абонентів підприємства», – пояснив він.
Переваги монетизації
Грошова виплата тим, хто вже заощаджує – це лише один з кроків на шляху до монетизації, яку запланував уряд. Як пояснюють аналітики ГО «Український центр європейської політики», монетизація на рівні споживача означає, що на спеціальний рахунок йому будуть надходити субсидійні кошти, які він зможе витратити. Наразі обговорюють кілька варіантів, як можна тратити кошти:
– кошти можна витрачати на будь-що. Втім, у випадку заборгованості за комунальні послуги споживач буде позбавлений субсидії
– кошти витрачаються на оплату комунальних послуг, зекономлені залишки наприкінці року (опалювального сезону) можуть бути монетизовані і спрямовані на енергоефективність
– кошти можуть витрачатись на енергоефективні заходи або ж на оплату комунальних послуг.
Нардеп Борислав Розенблат, який наполягає на монетизації усіх пільг, переконаний, що монетизація субсидій мотивуватиме громадян заощаджувати і вкладати гроші в енергоефективність.
«Субсидії на сьогодні не є мотивацією заощаджувати. Це життєва необхідність людей, тому що вони не мають можливості платити за комунальні послуги. Ці кошти правильніше було б направити на модернізацію, на енергоефективність. Я переконаний, якщо людина потребує і згідно законодавства повинна отримувати пільги, то ці гроші повинні прийти їй на рахунок і людина сама повинна визначатися, що їй робити далі: чи утеплювати свою оселю, чи просто платити на вітер ці кошти. А сьогодні це просто перетікає з однієї кишені в іншу і від цього є багато маніпуляцій», – говорить Борислав Розенблат.
Народний депутат переконаний, щоб уникнути ситуацій, коли субсидію отримує людина, яка приховує від держави свої доходи але статки якої дозволяють їй платити за спожиті послуги, варто велику увагу приділити контролю.
«Перш за все провести перепис населення, порахувати людей і визначити кількість тих, які потребують цих пільг. Крім того, держава не повинна вказувати споживачу, на що витрачати заощаджене. Все має бути на розсуд людей. Якщо їм надаються пільги, вони повинні самі визначити, на що витратити свою пільгу. Якщо вони бажають утеплювати оселю – вони утеплять і будуть заощаджувати. Якщо вони нічого не хочуть змінювати у своїй оселі, вони просто витрачатимуть всі гроші на опалення. Якщо ж визначити, на що можна витратити ці гроші, це знову може стати завуальованою оборудкою», – пояснює нардеп.
Монетизація субсидій – це не лише вимога часу, а й можливість економії для громадян, які дійсно цього потребують. Однак, за оцінками аналітиків, монетизація на рівні споживача відбудеться щонайменше через 2-3 роки, оскільки перед цим треба налагодити багато процесів, вирішити документально-бюрократичні проблеми, відкрити персональні рахунки, запровадити реєстр субсидіантів тощо.
