Прокуратура Житомирської області вирішила повернути ВАТ "Льонотекс", в минулому одному з найбільших текстильних підприємств колишнього СРСР, його виробничий комплекс. Для цього вона вже домоглася в суді арешту цього майна загальною площею більше 100 тис. кв. м, виведеного раніше структурами київського бізнесмена Михайла Божко в ЗАТ "Житомирська льняна мануфактура".
Про це пише у своєму матеріалів видання «Деловая столица».
За даними "ДС", Михайло Божко зацікавився розташованим в Житомирі виробником лляних тканин ВАТ "Льонотекс" ще десять років тому. На той момент контрольний пакет цього підприємства належав Фонду державного майна, а саме воно перебувало в процесі банкрутства, яке в 2000 р. з претензіями в 1,04 млн грн. ініціювало місцеве відділення Укрсоцбанку.
У цілому вимоги кредиторів до льонокомбінату, потужності якого дозволяли в кращі часи випускати до 25 млн кв. м погонних тканини в рік, склали 10,6 мільйонів грн. У 2002 р. в ході санації підприємства його інвестором погодилася стати компанія "Текстиль-імпекс", близька до бізнесмена Сергія Макарова.
У грудні 2002 р. ця структура заснувала на базі "Льонотекс" ЗАТ "Житомирський льонокомбінат", куди перевела найбільш ліквідні активи підприємства. Втім, вже в квітні 2003 р. місцевий Господарський суд у зв’язку з невиконанням плану санації визнав створення ЗАТ недійсним.
Згодом виступити санатором льонокомбінату вирішило київське ТОВ "Металлон" пана Божко. Ця компанія в 2003 р. була затверджена судом у ролі інвестора "Льонотекс".
З того моменту і почався розвиток лляного бізнесу пана Божко, на сьогоднішній день – співвласника компанії "Галерея льону", яка виробляє і продає льняні, кухонні речі та постільну білизна під ТМ "Житомирський льон" і LinenGallery (вони реалізуються в Україні через однойменну мережу магазинів).
Вже в 2005 р. "Металлон" перевів майно комбінату в новостворене ЗАТ "Житомирська льняна мануфактура". У його капіталі ВАТ "Льонотекс" дісталося 25%, а структурі пана Божко – 75%.
Оформити повний контроль над активами підприємства пану Божко дозволила стартувала після цього приватизація "ЛЬОНОТЕКС". У 2008 р. ФДМУ виставив акції компанії на продаж за символічну ціну в 136 тис. грн. На конкурс подали заявки два претенденти: "Металлон" і близьке йому ТОВ "Червоний лев", яке і викупило у держави 51% акцій підприємства за 150 тис. грн.
Втім, вже через рік ФДМУ домігся рішення суду про розірвання договору з "Червоним левом", мотивуючи це тим, що новий власник не погасив заборгованість "ЛЬОНОТЕКС" перед Пенсійним фондом у розмірі 800 тис. грн. і не виплатив 2,3 млн грн. боргу по зарплаті працівникам ВАТ.
До цього часу наблизилася і розв’язка в процесі банкрутства "ЛЬОНОТЕКС". У квітні 2009 р. підприємство визнали банкрутом, а призначений його ліквідатором арбітражний керуючий Олександр Серебряков зайнявся пошуками майна ВАТ. Оскільки ліквідних активів у підприємства не виявилося, він вирішив ініціювати повернення виведеного з нього майна.
У вересні минулого року "Льонотекс" подав позов до Господарського суду Житомирської області з вимогою визнати ВАТ власником комплексу, виведеного в 2005 р. в ЗАТ "Житомирська льняна мануфактура", проте він був залишений без розгляду. І тільки в липні цього року, після того як на стороні "ЛЬОНОТЕКС" виступила прокуратура Житомирської області, процес був запущений. І днями судом накладено арешт на вказане майно загальною площею більше 100 тис. кв. м.
В ході судових розглядів стало відомо, що контрольна частка в ЗАТ "Житомирська льняна мануфактура" (згодом реорганізованого в ТОВ) ще в 2006 р. була закладена "Металлон" у банку "Кліринговий дім", близькому до нинішнього депутата від Партії регіонів Івана Фурсіна.
На сьогоднішній день "Металлон", який з грудня 2012 перебуває в процесі банкрутства, і "Житомирська льняна мануфактура" солідарно винні "Кліринговому дому" 38600000 грн. Крім цього, як повідомив "ДС" джерело, близьке до "Житомирської лляної мануфактурі", раніше пан Божко перевів ліквідні активи комбінату в пов’язане з ним ТОВ "Галерея льону" (за даними "ДС", Михайло Божко є співвласником і директором цієї компанії).
І сьогодні цій структурі належать швейний цех льонокомбінату і цех з переробки лляних тканин, які "Галерея льону" імпортує з розташованого в Білорусі Оршанського льонокомбінату.
Беручи до уваги, що свого основного обладнання "Житомирська льняна мануфактура" позбулася ще в 2007-2009 рр. (за даними "ДС", більша його частина була просто порізана на металобрухт), фактично боротьба зараз іде за напівзруйновану нерухомість, розташовану на 20 га території в промисловій зоні Житомира. А враховуючи вагу заставного кредитора "Металлон", реальні шанси повернути майно "ЛЬОНОТЕКС" вельми невеликі.
