Підприємці Житомирської області дедалі частіше експортують до країн ЄС. За даними департаменту економічного розвитку, торгівлі та міжнародного співробітництва ОДА впродовж січня-листопада 2016 року підприємства Житомирської області на 23,4% збільшили експорт до країн Європейського Союзу.
«Сьогодні більше 50% експортних операцій відбувається з країнами ЄС – Польщею, Італією, Німеччиною, Румунією. За січень-листопад 2016 року експорт товарів до ЄС становив 237,7 млн дол. США, тоді як за аналогічний період 2015 року він становив 181,4 млн. дол. Проблемою для наших підприємств залишаються технічні регламенти ЄС та їх сертифікація. Проте, виробники Житомирщини продовжують активно та успішно проходити цей процес», – розповідає заступник директора департаменту економічного розвитку Житомирської ОДА Віктор Градівський.
Що експортуємо в ЄС
У 2016 році підприємці Житомирської області найбільше експортували до ЄС деревину та вироби з неї – 21,4 %, продукти рослинного походження – 17,6%, машини, обладнання та механізми; електротехнічне обладнання – 11,8%, текстильні матеріали та текстильні вироби – 10,2%, мінеральні продукти – 9,3%, вироби з каменю, гіпсу, цементу – 7,1%, недорогоцінні метали та вироби з них – 6,5%.
12,3% експорту припало на Німеччину, до Польщі – 11,2%, до Румунії – 8,3% і 6% – до Італії.
Досвід першопроходця
Експортувати в ЄС не так просто, як може здатися на перший погляд. Про це не раз розповідав генеральний директор енергохолдингу «Kriger» Леонід Крігер, який вже 8 років експортує котли в ЄС.
«У ЄС високі вимоги до промислового товару, який експлуатується в сфері надання послуг, тепло – це послуга, яку купують європейці. І там є жорсткі умови: якщо обладнання відмовило або не працює відповідно до параметрів, які ти продав, експлуататор цього обладнання вимагає з тебе недоотриманий прибуток з цього бізнесу. Тому, якщо відмовило що-небудь в котлі, я відправляю комплектуючі, але мені виставляють рахунок за недоотриманий прибуток. І ці рахунки настільки великі, настільки серйозні, що продаючи обладнання в ЄС, ти повинен бути впевнений на 1000%, що воно якісне і воно не підведе. Тому перш ніж вийти на європейський ринок, доводилося тисячу разів перевірити своє обладнання на предмет відповідності всім вимогам, які висував Євросоюз. Це довга щоденна копітка робота менеджерів, фінансових фахівців, які працюють з митницею, які працюють з міжнародними інспекціями для того, щоб вийти на міжнародний ринок.
Нам потрібно було отримати сертифікат європейської якості, нам потрібно було відсертифікувати наше виробництво, ми впровадили міжнародну систему якості ISO-9001: 2000. Успішно пройшли ресертифікацію на Відповідність міжнародним вимогам системи менеджменту ISO 9001: 2008. Нам потрібно щороку отримувати сертифікат TUF – є така служба, яка перевіряє на відповідність з режимом якості на продукцію, що випускається по Європейським нормам. Це досить великий шматок роботи. Я викупив акції підприємства у 2000 році, а перший товар за кордон у нас пішов в 2008 році. Знадобилося 8 років, щоб з ремзаводу зробити завод з виробництва котлів і вийти на європейський ринок з європейським сертифікатом» – пояснює Леонід Крігер.
Що таке техрегламенти і як їх отримати
2 роки тому в Україні був ухвалений Закон "Про технічні регламенти та оцінку відповідності". Відповідно до закону, технічні регламенти – це нормативно-правові акти, обов’язкові до виконання, які встановлюють вимоги до безпеки нехарчової продукції.
За даними аналітиків Інформаційної кампанії "Сильніші разом!", існує близько 50 українських техрегламентів, а відповідно до додатка ІІІ до Угоди про асоціацію, в Україні ще маємо імплементувати техрегламенти на більш ніж два десятки видів нехарчової продукції.
Українці, які хочуть експортувати товари в Європейському Союзі, повинні отримати відповідні сертифікати на території ЄС, адже випробувань товарів лише в Україні для експорту недостатньо.
Аналітики "Сильніші разом!" вважають, що ця проблема може вирішитись після підписання угоди про оцінку відповідності та прийняття промислової продукції (Agreement on Conformity Assessment and Acceptance of Industrial Products, далі – АСАА). АСАА передбачає гармонізацію технічних регламентів, стандартів і процедур оцінки відповідності країн, що бажають створити спільний ринок з ЄС, до законодавства ЄС в певних сферах з подальшим взаємним визнанням сертифікатів відповідності і результатів випробувань.
Півтора роки на отримання сертифікатів
Своїм досвідом виходу на ринок ЄС поділилися на Коростенському заводі МДФ. Підприємство, яке 70% продукції експортувало у Росію після агресії РФ вирішило переорієнтуватися на інші країни.
«У зв’язку з подіями в Україні наш інвестор взагалі відмовився від продажу продукції в Росію. Доки ми пройшли переорієнтацію ринків, наше підприємство мало збитки, ми не працювали на повну потужність, ми працювали на 30-40%. Сьогодні ми відправляємо свою продукцію у 22 країни. Ми продаємо в Румунію, у Польщу, Прибалтику, також купує продукцію і Німеччина, і Литва. Найближча країна, у яку ми експортуємо – це Білорусь, а найдальша – це Канада. Для того, щоб перейти на ці нові ринки, ми пройшли дуже тяжкий і складний шлях. По-перше, нам потрібно було пройти всі ГОСТи європейські, отримати всі сертифікати, ІSO-9001 і так далі. Найскладніше було отримати сертифікат на плиту, яка сьогодні може використовуватися для дитячих меблів, але сьогодні ми маємо всі сертифікати», – розповідає фінансовий директор Коростенського заводу МДФ Катерина Самчук. Вона зізнається, що у процесі отримання дозволів найбільшою трудністю була відсутність необхідних знань.
«У нас були великі труднощі, основна полягала в тому, що ми не вміли цього робити. Щоб пройти цей шлях, ми зверталися до своїх партнерів з Польщі та Німеччини. Вони приїжджали, нас навчали, і після великого тривалого навчання ми це все зробили. Але на це пішло дуже багато часу – півтора роки ми отримували ці всі сертифікати», – говорить Катерина Самчук.
Підприємці змушені платити двічі
Головною проблемою підприємців, які прагнуть експортувати в ЄС є необхідність двічі сертифікувати свою продукцію, пояснює голова правління ГО «Союз споживачів та підприємців» Павло Куценко.
«Проблема, що технічні регламенти є, їх треба виконувати, під них треба гармонізовані стандарти розробляти і теж виконувати. І на сьогоднішній день ті, хто хочуть експортувати продукцію, мусять шукати нотифікований орган чи сертифікувати за кордоном, а це може коштувати кілька тисяч євро. Тому серйозні фірми, які відправляють продукцію у Молдову чи Білорусь, де визнаються і вимагаються українські сертифікати, на сьогодні мусять і в Україні сертифіковуватись, і в ЄС», – пояснює Павло Куценко.
Аналітики Інформаційної кампанії «Сильніші разом!» зазначають, що підприємець може виготовляти свою продукцію як відповідно до національних стандартів (ДСТУ), так і відповідно до технічних умов (ТУ). Найвигідніше ж йому працювати відповідно до гармонізованих європейських стандартів, оскільки вони надають так звану презумпцію відповідності, тобто припущення, що ця продукція відповідає вимогам директив та регламентів ЄС, якщо органами ринкового нагляду не буде доведене зворотне. Застосування європейських гармонізованих стандартів не є обов’язковим, однак у разі їх незастосування слід бути готовим довести органам ринкового нагляду відповідність суттєвим вимогам технічних регламентів щодо безпечності, а презумпція відповідності не надається. Тобто зручніше і дешевше одразу працювати по євростандартах, ніж потім доводити, що з безпечністю продукції все гаразд. Або ж взагалі попастись ринковому нагляду на небезпечній чи невідповідній продукції – адже, якщо це буде ринковий нагляд в ЄС, це закриє двері для експортування в Європу, а якщо в Україні – ускладнить ведення бізнесу в Україні.
Що підприємцям пропонує ДП «Житомирстандартметрологія»
У «Житомирстандартметрології» показують лабораторії, у яких проводять дослідження. У місяць тут видають 100-150 дозвільних документів, втім зазначають, що хотіли б, аби підприємства з Житомирської області частіше зверталися за їхніми послугами.
.jpg)
«Щоб працювати з технічними регламентами і допомагати підприємствам в оцінці відповідності орган сертифікації повинен мати повноваження: акредитацію Національного агентства по акредитації і призначення Мінекономрозвитку. Це процедура енергомістка і для нас це дуже відповідально, бо ми здійснюємо ряд заходів, аби продемонструвати, що ми можемо проводити ці роботи. Ми готові працювати з великою кількістю технічних регламентів.
На даний час наш орган з оцінки відповідності має повноваження по восьми технічним регламентам: технічні регламенти безпеки машин, технічний регламент з електромагнітної сумісності обладнання, технічний регламент безпеки іграшок, технічний регламент мийних засобів, техрегламент приладів, що працюють на газоподібному паливі, техрегламент обладнання, що працює під тиском.
Зараз ми заявилися і готові прийняти комісію по технічному регламенту будівельних матеріалів будівель та споруд. Тобто ми постійно розширюємо свої повноваження, щоб надавати ці послуги», – розповідає начальник відділу підтвердження оцінки відповідності ДП «Житомирстандартметрологія» Лариса Калугер.
Інструкція для підприємців, які прагнуть експортувати в ЄС
За даними аналітиків Інформаційної кампанії "Сильніші разом!", підприємець, який хоче експортувати в ЄС, може отримати необхідну інформацію на європейському ресурсі Export Helpdesk, де є розписана інформація, є алгоритм дій. На ресурсі можна знайти конкретний код продукції, яку підприємець збирається експортувати, а також отримати доступ до всіх вимог ЄС, які треба виконати для експорту. Окрім того, на сайті є інформація про перелік стандартів, регламентів, які необхідно виконати, і вказані норми оподаткування ПДВ для кожної країни.
Висновок
Україна робить багато для приведення законодавства у сфері технічного регулювання у відповідність до європейського законодавства і практик, однак наразі невирішеною лишається ціла низка проблем, через які підприємець мусить проводити сертифікацію продукції і в Україні, і в ЄС. Обіцяного полегшення для бізнесу в аспекті виходу на ринок ЄС ще не сталось. Втім досвід підприємств Житомирської області доводить, що бізнес самотужки протоптує свою дорогу на рики ЄС, не чекаючи, доки держава вирішить всі проблеми.
