Вже багато років Іван Васильович Грабар разом із дружиною виготовляють кошики. Чоловік розповідає, що народився та виріс на Закарпатті поблизу столиці українського лозоплетіння – села Іза, тож працювати з лозою він та уся його рідня вміли змалечку.
“Тоді воно якось сприймалося по-іншому. Я був дитиною і звичайно, що хотів бігати, гуляти, а мав заготовляти лозу на плантаціях, очищувати від кори, плести вироби. Скажу відверто – багато хитрував, казав, що не виходить, робив так-сяк, аби більше не заставляли. Попри це справу опанував добре, але не думав, що повернуся до цього через роки”, – зізнається Іван Васильович.
Освіту він поїхав здобувати у Дніпро (колишній Дніпропетровськ), ще під час навчання був долучений до зйомки документальних фільмів, тривалий час захоплювався фотозйомкою.
Його дружина родом із Житомирщини, тут пара і проживає нині. Жінка повністю розділила справу чоловіка, а багато в чому, додає він, навіть перевершила.
“На мені така більш група робота – заготовити, поварити, зашкурувати (очистити від кори), посортувати, можу зробити дно та основу, але безпосередньо плетінням займається вона. Як треба, то я це все вмію і можу, але загалом обов’язки розділені, – веде далі Іван Васильович. – Повернувся до цього у більш зрілому віці. Це більше хобі і на цьому багато не заробиш. Лозу заготовляємо восени (найбільш трудомісткий процес) і всю зиму плетемо. Можна і протягом року, якщо матеріали є, але вже більше клопотів на городі й по господарству, тому не особливо й сядеш за плетіння”.
На вході у “Житній ринок” майстер демонструє асортимент того, що виготовляють. На продаж у Житомир привозить кошики, переважна більшість яких – пасхальні, адже якраз наближається Великдень.
Окремо дружина зробила прикраси до них зі штучних квітів, які також можна купити. Є овальні кошики, квадратні, кошики для пікніка, ін.
“Мені хвилин 30-40 на автомобілі – і я в Житомирі. Поки буду на вихідних приїздити, а вже після 25-27 квітня – щодня”, – говорить майстер.
Вартість кошиків стартує від 150 гривень на зовсім маленькі, а ось щоб зібрати на освячення до церкви паску з крашанками, можна обрати щось в діапазоні 250-500 гривень. Вироби із дикої лози – дешевші (функціональні та практичні, але естетично відрізняються від тих, що з лози, яку виростити спеціально), найдорожчі – з білої, вона фарбована і придбана за кордоном.
На кінцеву вартість впливає кількість використаного матеріалу, техніка та оригінальність плетіння, форма і розмір основної частини та ручки.
“Ми не робимо так, що все як під копірку. Багато зустрічав, коли працюють по стандарту. Дружина постійно щось вигадує нове, експериментує, тому кожен кожен дійсно неповторний”, – зауважує Іван Васильович.
Юлія Демусь
