Житомирянка Світлана Іванова-Голан ще у 5 класі захопилася плетінням гачком, а більш професійно почала займатися цим у студентські роки.
Зараз вона плете на замовлення – іграшки, сумки, пледи, сувенірну продукцію, а також одяг для себе і рідних. Частину коштів від їх продажу переказує на допомогу ЗСУ. Світлини усіх виробів публікує на сторінках майстерні у соцмережах.
Багато років Світлана проводила благодійні майстер-класи для дітей із синдромом Дауна, якими опікується Благодійна організація «Благодійний фонд «Фундація Волонтери Без Кордонів”, співпрацювала із організацією “YMCA Zhytomyr”, долучалася до інших проєктів, серед яких – заняття для діток у літньому таборі на Закарпатті.
Свою доньку майстриня теж навчила плести гачком і тепер у вільний час обоє створюють патріотичні браслети для захисників, які разом з іншою допомогою волонтери возять на фронт. Таким чином дівчинка намагається зробити і свій внесок у майбутню перемогу.
Світлана Іванова-Голан працює в ліцеї № 3 у Житомирі, веде уроки інформатики, ще за однією вищою освітою – вчитель української мови. Розповідає, що разом з колегами, учнями та їх батьками збирають матеріали і роблять окопні свічки для воїнів, в’яжуть шкарпетки й основи для шоломів-кікімор, плетуть маскувальні сітки для десантників 95 бригади.
Крім цього, у навчальному закладі проводять акції на підтримку ЗСУ, збирають смаколики, роблять обереги і малюють малюнки для військових на передову, долучаються до різних ініціатив місцевих волонтерів.
“Українці – сильний, вільний та незламаний народ. Спільно ми робимо багато корисних справ, аби наблизити перемогу. Я розробила схему, підібрала пряжу та гачок, підготувала інформаційні матеріали і записала відео-інструкцію в’язання основ на шоломи-кікімори. Вдома з донькою попередньо все протестували, а далі до процесу підключилися коліжанки й навіть учні. Власне, наші діти мене особливо тішать, адже вони стійкі, творчі та винахідливі і ніколи не залишаються осторонь за що б ми не бралися, – говорить Світлана Іванова-Голан. – Пряжу на потреби закупив ліцей. Робота закипіла, не зупиняємося навіть тоді, коли відсутнє електропостачання чи перебуваємо в укриттях і сховищах. Передаємо свою любов, турботу і вдячність тим, хто боронить нашу країну. Учні обв’язують стрічками-смужками з тканини ці основи, формуючи кікімори, а завдяки волонтерам вони й потрапляють у подальшому до бійців. Ще ми зв’язали і вже відправили військовим у східні та південні регіони дві партії теплих шкарпеток. Хто допомагав матеріалами, тобто купували чи приносили пряжу із своїх запасів, хто безпосередньо в’язав. Наразі маємо чергове замовлення, над яким працюємо, тож запрошуємо долучатися всіх охочих. Дуже потребуємо зимню пряжу, шерсть, напівшерсть, альпаку, вовну. Додаткові руки і навички в’язання теж не завадять. З усіма питаннями, пропозиціями можна писати мені у соцмережах“.
Юлія Демусь
