Марія Гордаш з Житомира. Вона служить в Національній гвардії Україні. Наразі 24-річна дівчина патрулює місто для попередження правопорушень. Війна житомирянку не злякала, а навпаки зробила її сильною.
Дівчина обрала складну професію і не пожалкувала:
“Коли я обрала цю професію, то добре ще не усвідомлювала куди саме йду. Це було більше на рівні відчуттів. Я ніколи не відчувала себе прилеглою до якоїсь професії, яка більш притаманна жінкам. У Національну гвардію пішла саме тому, що вона поєднує в собі дві функції: військову і правоохоронну”.
Під час повномасштабного вторгнення жінка перебувала у навчальному центр в Львівській області. Військова не боялася та досить швидко опанувала себе.
“На період вторгнення знаходилася у навчальному центрі у Львівській області. Здогадки та відчуття перед війною були, адже напередодні війни Путін оголосив, що ДНР та ЛНР є автономним. Крім цього, нас почали швидко навчати тактичної та вогненної підготовки. Вже зранку 24 лютого о 5:00 мені подзвонила мати та сказала, що бомблять Озерне. Буквально через декілька годин у частині пролунав сигнал бойової тривоги. Я тоді був не страх, а більше відчуття невідомості. Ми не розуміли, що відбувається – всюди було чули вибухи та прильоти. На той час були висадки ворожого десанту в Житомирській та Львівській області. Ми несли свою службу, незважаючи, на обстріли”, – згадує нацгвардійка.
Жінка каже, що робота дуже складна. Треба вміти швидко виконувати накази та якісно робити свою роботу.
“Це не жіноча робота, проте я не шкодую. Мої обов’язки – це охорона громадського порядку, запобігання виявленню адміністративних та кримінальних порушень. Наразі у військовий та воєнний стан до моїх обов’язків входить ще виявлення колаборантів, які, на жаль, теж є на вулицях міста і треба запобігати цьому. День служби починається з того, що ми прибуваємо на місце та отримуємо зброю та амуніцію. Потім проводять інструктаж, і після цього ми розходимося по маршрутах. Загалом, патрулювання міста триває 12 годин”, – додає Марія.
Дівчина говорить, що важливе завдання – це перемога. Аби її пришвидшити, потрібно виконувати свою роботу ефективно та якісно.
“Робота дуже специфічна й до цього треба звикнути. Тут важливо виконувати бойовий наказ. Також є графіки, які продиктовані війною. До всього звикається. Зараз важко ставити глобальні цілі, адже час не стабільний. Головна ціль – це дожити до перемоги. Пришвидшити перемогу ми можемо, як і чоловіки, потрібно нести свою службу совісно та якісно”, – говорить нацгвардійка Марія Гордаш.
