Волонтери "Повернись живим" оголосили збір коштів на засоби з’язку для 26-ї Бердичівської артилерійської бригади.
"Це відбувалося тоді, коли вся країна стежила за подіями в Іловайську.
З іншого боку сектора Д розгорталася ще одна драма, – пише волонтерка Ольга Решетилова.
– 21 серпня група коректувальників з 26 бригади на чолі з начальником розвідки дивізіону отримала завдання від командування сектора Д закріпитися на Саур Могилі і в подальшому виконувати бойові задачі. В супровід коректувальникам були надані нібито специ, які згодом виявилися звичайними мобілізованими 42 батальйону без жодного бойового досвіду.
23 серпня під обстрілами і не без пригод група дісталася до Саур Могили, повз яку на той момент уже проходили російські бтгр. З᾿ясувалося, що оперативна обстановка суттєво відрізняється від тієї, про яку повідомлялося в штабі сектору. Розбита 51 бригада вже відійшла з позицій. Протягом останніх двох тижнів Саур Могилу утримували бійці 25 бригади і залишки спеців. «Це була абсолютно нормальна ситуація для сектора Д. Ніхто не розумів, хто справа, хто зліва, хто і які задачі виконує», – згадує Олег, начальник розвідки і керівник тієї сумнозвісної групи коректувальників.
Перебування коректувальників на Саур Могилі на той момент уже не мало ніякого змісту. Наша артилерія відступила, а залишки військ, що утримували висоту опинилися в глибокому тилу у противника. Тільки їх про це забули повідомити. Про них взагалі забули.
Олег приймає рішення виводити свою групу. Пересуваються вночі, прориваються через оточені населені пункти з боєм. Швидко йти не вдається, бо супровід з 42 батальйону – це бійці від 45 і старше. За 10 діб вони пройшли 70 км. Практично без їжі: поля в кінці серпня вже порожні, а села і міста оточені противником.
Запити надати провідника результату не дали. А до лінії фронту залишалося ще 100 км.
За ці дні Олег витратив на зв᾿язок понад 5 тисяч гривень, оскільки оператор переключив на роумінг (допомагали рідні і волонтери). Щоб зловити хоча б якийсь зв᾿язок, доводилось вилазити на дерево, ризикуючи бути виявленим чи знятим снайпером. «Коли глушать вишки, не допомагає навіть cdma, потрібен тільки супутник», – говорить Олег.
Історія закінчилася відносно щасливо. Через п᾿ятнадцять днів вся група правдами-неправдами вийшла на українську територію.
– Про цю історію я дізналася випадково, – продовжує волонтерка. – Ми встановлювали ГІС Арту в 26 бригаді і нас запросили на день народження. До Олега. Скромний, з майже дитячим відкритим обличчям. Хто ж насправді іменинник, ми зрозуміли тільки після тосту комбрига.
Герой. Він просить тільки про одне: не забути тих бійців, які були з ним".
Волонтери з’ясували у комбрига, що проблему безпечного зв᾿язку для коректувальників в бригаді досі так і не вирішено. Потрібно хоча б 10 супутникових телефонів на всю 26 бригаду.
10 телефонів Iridium 9575 extreme – 13 000$
10 стартових пакетів супутникового зв᾿язку на рік – 5000 $.
18 000 $. Або ціна може бути значно вища.
Ми не можемо собі дозволити платити життями за відсутність безпечного зв᾿язку
Реквізити:
Приват:
5457 0822 3299 9685 Дейнега Віталій
5211 5374 4662 3360 Стократюк Вікторія
PayPal@savelife.in.ua (медицина, автотранспорт, одяг)
Western Union / moneygram / etc (на приціли і прилади нічного бачення):
Irina Turchak + 38 (068) 500 88 00
Картка Приватбанк в євро
4149 4978 1421 1670 Мікульський Дмитро Вікторович
Картка Приватбанк в доларі
4149 4978 1421 1696 Мікульський Дмитро Вікторович
Контакти:
Гаряча лінія:
(044)338-33-38
(068)500-88-00
