Житомирські автомайданівці повернулися зі своєї третьої поїздки у зону АТО. Без спеціального супроводу трьома мікроавтобусами возили допомогу для розвідників 30-ї бригади та бійців батальйону «Київська Русь», у складі якого воюють і наші земляки. Частину вантажу зібрали за три тижні під час акції біля ТРЦ «Глобал», дещо закупили за кошти, які продовжують жертвувати небайдужі люди.
Керівник «Автомайдан-Житомир» Олександр Таргонський розповідає, що дуже багато продуктів харчування зібрала спільно із місцевим населенням «Самооборона» Червоноармійського району, а також мешканці Житомирського району. Особливо дякує вчителям із Новогуйвинська, які передавали матраси, ковдри, теплі речі, дитячі малюнки і листівки для військових.
Таргонський відзначає, що особливий акцент наразі роблять саме на теплому одязі, адже на власні очі пересвідчилися, що на Сході хлопці мерзнуть і не мають належних умов для перебування і ведення бою там в зимовий час.
Автомайданівці з собою привезли термобілизну, теплі спальники, намети, берци, рукавиці, акумулятори, тактичні окуляри, біноклі, ліхтарики, телефони з відеокамерою, годинники та багато іншого.
Військові не приховували своєї радості від отримання допомоги і після розвантаження буквально на пальцях перерахували волонтерів, які їм допомагають. При цьому, вони ще й діляться своїми запасами із вихованцями школи-інтернату, яка продовжує й надалі діяти під обстрілами. Фактично, вони взяли шефство над цим закладом в Донецькій області, тож солодощі та дещо з овочів незмінно передають туди.
Зважаючи на це, автомайданівці продовжують свою акцію на стоянці біля ТРЦ і просять приносити дорослі й дитячі теплі речі, які вже черед два-три тижні знову повезуть на Донбас.
Також не відмовляться і від «буржуйок», адже хлопцям на передовій це теж потрібно. Ті дві, що привезли автомайданівці цього разу, там вже освоюють – готуватимуть їжу та грітимуться.
«Нам зробили ці буржуйки безкоштовно і просто без усяких умов віддали на користування військовим, – пояснює Таргонський. – Продукти і речі теж дуже потрібні і ми розуміємо, що без допомоги житомирян хлопцям там не обійтися. Ми маємо забезпечити їх і їжею, і теплом. На передовій особливо емоційно приймають малюнки і подарунки від дітей. Їх розвішують в наметах, носять у кишенях і переглядають та перечитують. Нам розповіли, що командир випадково серед них знайшов малюнок і своєї доньки та розплакався. Ще нам передали дві ікони, які зробили діти – Янгол-охоронець та Божа Матір. Одну з них бійці лишили собі, а іншу підписали і віддали зі словами вдячності. Наспраді там все дуже складно і старшно, але військові тримаються і готові боротися до кінця. Вони там стоять не за президента чи цих кандидатів, вони стоять за Україну, цих дітей і нас з вами. Ми просто не маємо права забувати про них».
Олександр разом з шістьма товаришами подолали відстань від Житомира до Дебальцево й назад. Неодноразово проходили перевірки на блок-постах, від деяких з них досі шоковані.
Каже, що на Харківщині й досі працюють «беркутівці», точніше правоохоронців у такій формі можна зустріти на блокпостах лише цього регіону. При цьому, вони прикриваються тим, що іншу форму їм досі не видали, хоча видно – одяг на них новий, нашивки не затерті.
Коли автомайданівці зробили зауваження, підкреслюючи, що офіційно «Беркуту» в Україні нема, їхнє авто почали безпідставно оглядати. Шукали зброю, наркотики навіть в особистих речах і кишенях волонтерів, а потім відпустили, давши зрозуміти, що стало причиною такого конфлікту.
Натомість на іншому посту ситуація геть інша: форма військових на стільки зносилася, що один з них навіть попрохав собі якісь штани у автомайданівців.
«Підходить до нас чоловік і каже, що йому потрібні штани. Показує ті, що на ньому і зізнається, що навіть прати їх вже боїться, бо можуть «розлізтися», – згадує Таргонський. – У нас все було спаковано, тому пообіцяли, що як вертатимемось, щось привеземо. Пілся розвантаження у місці призначення згадали про нього і розповіли бійцям, то один з них просто віддав свою нову форму. На зворотньому шляху якраз того вояка на посту не було, але його товариші пообіцяли передати».
Олександр згадує як один за одним змінювалися пейзажі за вікном із наближенням до зони АТО. Поки у сусідніх областях вирує звичайне життя, на Донбасі підірвані мости, зруйновані будинки, дороги, знаки на під’їздах до населених пунктів, як решето від постійних обстрілів.
Відзначимо, що збір коштів, продуктів та речей щоденно проходить на автостоянці зі сторони Котовського, а також волонтери можуть забрати допомогу з інших місць, попередньо варто написати координаторам у соцмережах (групи «Автомайдан-Житомир»).
