Жахливий сморід, цвіль на стінах, вікнах, миски з відрами на підлозі, заповнені брудною водою, яка постійно капає зі стелі. Саме в таких умовах вже близько чотирьох років живуть мешканці панельного будинку по вулиці Шелушкова,1, що у центрі Житомира, пише Мій Житомир.ТВ.
Мешканці запевняють, що за ці роки стоптали не одну пару черевиків як до ВЖРЕПу, так і до міської ради. Все, що отримували натомість, – листи-відповіді про те, що заява розглянута і колись, може, допоможуть.
Майя Луцюк живе у Житомирі вже більше 30 років, стільки ж і хазяйнує у власній двокімнатній квартирі на Шелушкова. Отримуючи помешкання на дев’ятому поверсі панельного будинку, жінка й подумати не могла, що, вийшовши на пенсію, так страждатиме.
– Ви подивіться на мої вікна – вони повністю у цвілі. Меблі всі вже порозклеювалися, по них постійно стікає вода. Хіба дерево витримає таке? У моїй квартирі вода біжить струмочком – у спальні, залі, коридорі, кухні, туалеті. У цьому приміщенні місця «живого» не залишилося, – обурюється Майя Генріхівна.
Тільки за одну ніч Майя Генріхівна виливає по 3-4 відра води. Двері у квартирі погано відчиняються і майже розсипаються. У загальному коридорі не встигають висихати потоки води. Був такий час, коли жінка разом із сусідкою чергували у коридорі біля лічильників.
– До 12 години ночі бігала дивитися на лічильники баба Надя, після півночі – я. Одного разу вискочила у коридор о шостій ранку, а там – все в диму. Сталося замикання, почало горіти більше десятка дротів. Ми одразу ж викликали пожежників. Коли вони приїхали – з лічильників летіли іскри. Я живу, як на вулкані, і вже зараз він іноді вибухає!
Після надзвичайної ситуації пожежники оштрафували ВЖРЕП – на скільки, місцеві мешканці не знають. А згодом до них прийшли працівники комунального господарства і замінили старі лічильники на нові. Проте радості від цього у людей більше не стало. Прокинувшись зранку, дякують Богові за те, що живі. На даху будинку у мешканців дев’ятиповерхівки також стоять відра та миски, у які капає вода. Піднявши голову, можна побачити, як одна із залізобетонних плит опустилася на декілька сантиметрів.
– Плита осіла. Якщо вона впаде, то потягне за собою й інші залізобетонні плити. Стіни лопнули, одного дня вся ця конструкція може просто впасти на нас. Тут потрібно підставляти опору, але кому воно треба. Ось коли будинок завалиться, тоді всі позбігаються. А Дебой і його посіпаки будуть виправдовуватися, що не винні, що старалися допомогти. Скільки можна таке терпіти? Мер повинен відповідати за комунальне господарство, а не розказувати по телевізору, як він дбає про нас. Його б слова та до діла! – закликає Майя Генріхівна.
Начальник КВЖРЕП-16 Анатолій Толочко, який обслуговує згаданий будинок, каже, що люди перебільшують, основна частина потоків води почалася минулого року восени.
– У відповідному будинку робився поточний ремонт покрівлі. Взимку наші люди відкидали сніг з даху. ВЖРЕП не має таких коштів, аби постійно робити ремонти; вони виділяються на «кричущі» помешкання. Але я вам скажу, що при сприятливих погодних умовах у другому кварталі цього року ми ремонтуватимемо будинок по вулиці Шелушкова, 1, – каже Толочко.
Почути коментарі начальника управління житлового господарства міської ради Світлани Пивоварової нам не вдалося – чиновниця була на виїзді.
