Зоологи вважають, що лісові коти зникли з території Білорусі через те, що їх знищили люди.
Про це повідомили в міністерстві природних ресурсів і охорони навколишнього середовища Білорусі, цитує «Кореспондент».
"Востаннє лісового кота в Білорусі зловили в 1927 році в одному з центральних районів республіки. До цього в білоруських лісах в дикій природі водилися два види котячих – рись і дикий лісовий кіт», – уточнили в міністерстві.
Фахівці також припускають, що дикі коти та рисі мігрували на територію України та почали освоювати постраждалі від аварії на ЧАЕС поліські території.
У селах на Олевщині, що на півночі Житомирської області, люди вже кілька місяців бояться виходити в ліс.
Кажуть, що біля їхніх домівок розвелося дуже багато рисі. Тварина нібито може запросто напасти на людину: притаїтися на дереві, і цибнути на голову, коли її ніхто не бачить.
У селах кажуть, що рисі вони бояться навіть більше, аніж диких кабанів, вовків чи лисиць, які також водяться в лісах на Олевщині.
Лісові коти та рисі облюбували північну територію Житомирщини, бо у лісах на них ніхто не полює.
Лісовий кіт – хижий ссавець. Має коричневе забарвлення з чорними смугами. Крупніше домашнього кота. У лісового кота товстий хвіст, як би обрубаний на кінці. Довжина тіла тварини – до 80 см, середня висота – 35 см, довжина хвоста близько 30 см, вага – до 8 кг.
Полює лісовий кіт на дрібних ссавців, птахів та інших тварин подібного розміру. У рідкісних випадках йому вдається впіймати дитинчати оленя або косулі за умови, що звірі були ослаблені і не могли втекти.
Лісові кішки полохливі, часто агресивні і намагаються не наближатися до поселень людей. Вони ведуть одиночний спосіб життя і утримують територію близько 3 кв. км.
Нагадаємо, що рисі та лісові коти занесені до Червоної книги. Полювати на котячих в Україні заборонено.
