Рейтинг найбільш забруднених і найчистіших міст країни опублікувало видання nv.ua.
Повітря, яким дихають жителі великих міст України, небезпечне для життя. Цілому букету захворювань сприяють рекордні викиди промислових підприємств, велика кількість старих автомобілів та будівництва.
Найгірший стан справ у Дніпрі, на другому місці – Маріуполь, – пише журнал НВ.
Житомир, порівняно з ними, безпечний – має індекс забруднення атмосфери повітря на рівні 3,9 (підвищений вважається з 5), однак, якщо порівняти з минулим роком, він підвищився і перевищує середній показник.
.jpg)
Про те, що якість повітря в українській столиці, як і в багатьох інших містах країни, залишає бажати кращого, в один голос говорять екологи та медики. Це підтверджує глобальна система Airvisual, яка збирає дані з супутника та датчиків по всьому світу: Україна за підсумками 2018-го за середньорічною концентрацією мікропилу в повітрі зайняла 49-те місце в рейтингу з 73 країн. Однак бувають дні, коли українська столиця піднімається і на 15-ту позицію, наголошують екологи. І тоді ситуація тут лише трохи краща, ніж в лідируючих Делі або Кабулі, і в рази гірша, ніж, наприклад, в Осло або Гельсінкі.
Хоча не лише мікропил отруює життя в українських містах. Свій небезпечний внесок роблять хімічні викиди і шкідливі сполуки: за даними Укргідрометцентру, у першому півріччі 2019-го найгірша ситуація у країні була у промислових центрах — Дніпрі та Маріуполі.
Зовсім не зоряний пил
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, щорічно у світі через забруднене повітря помирає 7 млн людей. Над цими сумними цифрами українці всерйоз задумалися лише пару місяців тому, коли країну накрив аномальний смог.
Першими паніку підняли кияни. Доки чиновники пояснювали аномалію звичайною осінньою інверсією (природне явище, коли через перепад температур в атмосфері продукти життєдіяльності міста не можуть піднятися і розсіятися), користувачі соцмереж скаржилися на проблеми з диханням та загострення алергій.
Багато киян цієї осені навіть встановила вдома станцію моніторингу якості повітря вітчизняного виробництва і тепер щодня стежить за її показниками. Цей невеликий прилад відстежує концентрацію в повітрі дрібнодисперсних частинок, які найчастіше є продуктом горіння — результатом спалювання листя, роботи автомобільних двигунів і промислових виробництв. Причому, на відміну від звичайного пилу, ці частинки настільки дрібні, що не помітні для людського ока і часто осідають в осінньому тумані.
Такий мікропил легко потрапляє в легені, де він відразу ж всмоктується у кров.
Тим часом Держстат публікує невтішні дані: від хвороб дихальних органів українці страждають частіше, ніж від інших недуг, їх фіксується близько 12 млн випадків на рік. І ця цифра зростає: у 2014-му від таких захворювань страждали більше 11 млн співвітчизників.
У цілому фахівці вважають будь-яку кількість мікропилу в повітрі небезпечною. Хоча, згідно з європейськими та американськими нормами, якщо показник до 50, повітря для людей ще є прийнятним, до 100 — помірно забрудненим, а ось вже якщо показник від 100 до 150 одиниць, варто хвилюватися людям із хворобами дихальних шляхів, а коли прилади показують більше 150 — таке повітря небезпечне для всіх.
Ці цифри — сумарний індекс мікропилу — показують прилади як вітчизняного, так і іноземного виробництва. Деякі з них є частиною системи громадського моніторингу Saveecobot, яка передає дані в єдину мережу і генерує екокарту країни. За змінами показників у режимі онлайн може стежити кожен охочий з будь-якого гаджета.
А останнім часом місцеві жителі стурбовані жовтуватим кольором повітря, який подразнює слизові оболонки очей і носоглотки.
Хмарний атлас
У світовій гонці за чистим повітрям Україні, на жаль, похвалитися нічим. За версією глобальної бази даних Numbeo, до списку із 288 найбільш забруднених міст планети потрапили чотири українські міста — Дніпро (40-ве місце), Київ (108-ме), Харків (140-ве) та Львів (154-те).
А все тому, що іноземні туристи низько оцінили якість тутешнього повітря, перш за все через високу загазованість.
Відстежити і знешкодити
Єдина державна система моніторингу українського повітря базується на мережі спостережень Укргідрометцентру зі 129 постів у 36 містах. Проби повітря збираються кілька разів на добу шість днів на тиждень. Щоправда, у репрезентативності зібраних даних сумніваються самі чиновники.
«Результати вимірювань порівнюються з гранично допустимими концентраціями, які були розроблені за часів Радянського Союзу», — розповідає заступник міністра енергетики та захисту навколишнього середовища Ірина Ставчук.
За її словами, недостатнє фінансування галузі протягом багатьох років призвело до зношення устаткування. І це теж не найкращим чином впливає на точність результатів.
За матеріалом НВ
