Один з наймолодших Героїв України Володимир Гринюк у ефірі "Громадського радіо" розповів про свої довоєнні захоплення та заняття та про те як потрапив на фронт.
Гринюк навчався в Луцькому педагогічному коледжі на вчителя інформатики і хореографії. Пішов на строкову службу і залишився в армії, ще до війни. Потім поступив в Академію сухопутних військ Львова, потрапив у 30-ту бригаду в Новограді-Волинському й досі там служить.
Михайло Кукін: Володя, за що ви отримали Героя України?
Володимир Гринюк: Напевно, за Дебальцево. Там була масштабна операція. Моя ротна тактична група витягнула дуже багато особового складу. Будучи пораненим, витягнув роту на Артемівськ. Тоді вже поїхав у госпіталь.
Михайло Кукін: Мені розповідали, що Моторола пропонував за вас викуп в 20 000 доларів?
Володимир Гринюк: Було таке. Це був 2014 рік. Тоді ми були під Лутугіним. Там стикалися з його бійцями. І він пропонував викуп.
Ірина Ромалійська: Чому особисто до вас?
Володимир Гринюк: Трошки нашкодили йому, напевно. Ми завжди наїжджали штурмом, розкидали його блокпости. І верталися назад.
Ірина Ромалійська: Ви спілкувалися з ним?
Володимир Гринюк: А думаєте, розмова з ним пішла б? Не спілкувався.
Ірина Ромалійська: Володимир, я знайшла ваше інтерв’ю, і ви говорили про те, що на той момент не використали жодної пільгу, яку надає звання. У вас немає квартири?
Володимир Гринюк: І досі не користуюсь. Житлом незабезпечений.
Ірина Ромалійська: А стоїте в черзі?
Володимир Гринюк: Так, стою позачергово.
Ірина Ромалійська: Те, що є моральне визнання, але далі слів не заходить, ображає?
Володимир Гринюк: Мені все рівно, головне, щоб сім’я була здорова.
Михайло Кукін: Думаєте знову повернутися на фронт?
Володимир Гринюк: Я в неділю туди їду знову. В Маріуполь.
Ірина Ромалійська: А ви пробували розмовляти з місцевими, які налаштовані проти України, і переконувати їх?
Володимир Гринюк: Я думаю, ті, хто налаштовані проти України, знаходяться в Києві. З тих, хто там, більшість за нас: ми їм допомагаємо, вони нам.
