У вівторок, 9 липня, проходило громадське обговорення будівництва у Довжику, де були розстріляні в роки війни мирні жителі.
Про це повідомляє сайт Третій сектор.
У 1944 році саме урочище Петровське стало в Довжику епіцентром діяльності спеціально створеної комісії, яка розслідувала злочини гітлерівців.
Комісія встановила, що загалом у 1941-43 рр. під Житомиром, у тому числі, на території концтабору «Stalag-358», а також у кількох місцях на території від концтабору до села Іванівки, окупанти знищили 110 тисяч наших співвітчизників.
Коли на окраїні села Довжик будували завод нестандартного обладнання, на будівельному майданчику знайшли гори кісток та черепів. Страшну знахідку вирішили захоронити, а на місці захоронення встановили пам’ятник підпільникам та партизанам. Мир та спокій у приміському лісі міг би тривати і надалі, однак у 2010 році влада Житомирського району розпочала дивну процедуру із виділенням земельної ділянки якраз на території урочища Петровське.
У 2011 році голова райдержадміністрації Житомирського району А.Є.Кулик видає розпорядження, згідно якого 2, 4 га посадженого повоєнного лісу стали ділянкою для розведення садівництва.
Одразу двадцять чотири охочих до садівництва особи отримали відповідні документи і територія, яка свого часу була закріплена за державним інститутом лісового господарства та лісомеліорації, враз стала приватною.
Директор Інституту лісового господарства та лісомеліорації О.Тарасевич за допомогою десятків документів доповів учасникам обговорення той факт, що землі, які опинилися у приватних руках, насправді закріплені за інститутом, яким він наразі керує.
Депутат Житомирської райради Тетяна Парфентієва зауважила, що вся діяльність групи звелася до того, аби зробити висновок про відсутність «кісток» на території урочища Петровське, а сам висновок ґрунтувався на досі нечуваній методиці «розкопок», які провели за допомогою трактора Т-150 із начепленим «буром».
Громада під час обговорення проблеми Петровського урочища запропонувала чіткий і єдино можливий вихід із ситуації, що склалася. Йдеться про створення меморіального комплексу на території від концтабору до околиць села Іванівки.
Учасники обговорення направили резолюцію – звернення на ім’я Президента України.
