Доброволець з Чернівців Сергій Козак вже довгий час знаходиться в госпіталі. Чи приживеться його ліва нога, яку пришили київські хірурги, покаже тільки час, – повідомляє ЦЕНЗОР. НЕТ.
«У мене якраз дружина народжувала другу дитину 23-го березня. Прийняв пологи в лікарні, побачив, що все нормально. А 25-го березня я виїхав на полігон. В армії нас колись вчили, що все, чого не вистачає, солдат повинен знайти собі сам. Хоча це було давно, але можу сказати, що там нас раз і на все життя підготували. Мене відправили в 95-у бригаду, в другій батальйон. Ми воювали в групі оперативного реагування. Нашим завданням були конвої. Іноді потрібно було виводити якусь групу розвідки, яка потрапила в оточення. Найперші жертви в зоні АТО були з нашої роти та мінометної батареї», – розповідає Козак.
Коли закінчили, посвітив на ногу, побачив, що вона вже зажгутована кимось із хлопців, а нижня частина лежить збоку, тримається тільки на шматку шкіри. Подумав "слава Богу, що не праву".
Пришивали мені ногу в Харкові лікарі з київського госпіталю. Вони-то і вирішили, що нога має право на життя. Ось поки якось і живе. Коли привезли в Київ, думали, що доведеться все ж відрізати. Незважаючи на те, що операції були кожен день, хірурги – молодці, боролися, щоб її врятувати. Хоча прогнозів і зараз немає ніяких. Мають відбутися ще операції, і ніхто не знає, як вона відреагує.
Ніжка тепер у мене – сепаратистка, хоча за кермом їжджу. Ось в Житомир їздив проводити нашу 95-у бригаду, і на могилу до старшого лейтенанта Віталіка. Він загинув одним з перших.