Сильні переживання, душевний біль, втрата близьких можуть в прямому сенсі "розбити серце", стверджують британські науковці.
У кардіологів навіть з’явився термін "синдром розбитого серця", який по-науковому називається кардіоміопатія такоцубо.
Суть цієї хвороби в тому, що під впливом сильного стресу відбувається раптове ослаблення скорочень серцевого м’яза. Якщо "розбите серце" не лікувати, то в рази зростає загроза інфаркту та ранньої серцевої недостатності.
Є статистика, що батьки, які втратили своїх дитей, в перші 10 років після втрати, гинуть в 4 рази частіше, ніж "благополучні" люди їхнього віку. І точно такі ж дані були отримані в декількох дослідженнях, проведених кількома роками раніше, коли вчені намагалися з’ясувати – як впливає на подальше життя людини втрата людини.
І причина не тільки психологічна. "Синдром розбитого серця" послаблює імунний захист організму, люди, які цим страждають, частіше хворіють гострими запальними захворюваннями, частіше підхоплюють запалення легенів після банальної застуди і навіть частіше потрапляють в аварії через порушення концентрації уваги.
Лікарі попереджають, що виглядати людина з "розбитим серцем" може цілком нормально від пережитої трагедії.
Вона ходить на роботу, спілкується з друзями, жартує. Але насправді знаходиться в стані так званої "усміхненої депресії". Це дуже важко піддається діагностиці та лікуванню захворювання, коли за зовнішньою маскою благополуччя ховається важка туга і навіть суїцидальні думки.
Тому медики вважають, що за людьми, які перенесли трагічну втрату, хоча б протягом року повинен спостерігати кардіолог або фахівець з психосоматики.