Їй 33, має 11-ти річного сина, родом з Чуднівського району. Людмила Салій – імунолог, вірусолог та мікробіолог за освітою, має досвід роботи також і в готельній сфері, працювала в Житомирі, Києві, і ніколи не задумувалася про те, що побачить війну на власні очі, але доля вирішила інакше. Жінка не змогла спокійно знаходитися вдома і вирішила піти добровольцем на війну. На її думку, потрібно знаходитися там, де ти можеш бути корисною, де є можливість зробити щось хороше, допомогти комусь. А свої знання з медицини найкраще можна застосувати саме там – «на лінії вогню». З собою бере, як оберіг, хрестик, подарований бабусею, фото сім’ї, іконку, молитви.
Пані Людмила не розуміє чоловіків, які ховаються за проблемами, вигадують різноманітні приводи для того, щоб не виконувати свій обов’язок.
«Будучи студентами, ходили з подружками гуляти постійно, і коли до нас підходили знайомитися хлопці, ми запитували скільки разів вони роблять підйом –переворот на турніку. Якщо менше 10, то знайомства не було. Чоловік повинен бути чоловіком у будь-якому випадку. Жінка має відчувати себе в безпеці будучи з ним… », – зізнається Людмила Салій.
Незрозуміло, звідки у такої тендітної жінки стільки мужності. Вона впевнена, боятися вже немає абсолютно нічого, оскільки ворог вже й так на нашій території. Чим більше боїшся – тим більше втрачаєш.
Син Людмили все прекрасно розуміє, більше того, сам мріє бути військовим льотчиком. Звичайно, переживає і не хоче відпускати маму, але знає: мама йде захищати в тому числі й його. Син залишиться під опікою своєї бабусі, мами нашої героїні.
Джерело: berdichev.biz
