Home Місто «Мандрівки Житомирщиною»: райцентр Андрушівка. ФОТОРЕПОРТАЖ

«Мандрівки Житомирщиною»: райцентр Андрушівка. ФОТОРЕПОРТАЖ

468

Ми продовжуємо подорожувати Житомирською областю і сьогодні розкажемо про поїздку в районний центр Андрушівка. Фотограф Першого житомирського інформаційного порталу традиційно зібрав для вас усе найкраще і найцікавіше, що встиг почути і побачити під час цієї «Мандрівки Житомирщиною».

Друге місто, яке мені вдалося відвідати – це Андрушівка. Вийшов у передмісті і перше, що кинулось в очі, – «андрушівські чайки» (голуби, які кружляли над пятиповерхівками). Зайшов у двір – там велосипеди просто стояли і ніхто їх не чіпав.

Підходячи до центру, знову бачив птахів, що кружляли над містом. У Житомирі, зазвичай, так роблять ворони.

 

Центральна площа ім. Т.Г.Шевченка має декілька пам’ятників Кобзарю, дошку пошани, а навколо пустельні вулиці, де проходило дуже мало людей.

Далі на горизонті красувався парк-садиба Терещенка, який охайно вписувався в пейзаж  разом з водоймищами. Наприкінці парку знаходиться Андрушівська міська школа, яка була раніше палацом Бержинських-Терещенко.

 

Перейшовши через мостик, я наблизився до Андрушівського цукрозаводу, про який місцеві відкликались, немов житомиряни про «Хімволокно». Все закинуте, безліч заводів залишилось пустувати, а деякі в аварійному стані.

Уже вечоріло. І транспорту назад вже не було. Як варіант – залишалось переночувати в місті і місцеві хлопці люб’язно запропонували показати, де знаходиться їхній готель.  Саме вони показали мені значну частину міста, пройшлись до непрацюючої залізничної станції, прогулялись вкотре центром міста,  повз гуртожиток, який своєю пустотністю мені дещо нагадав кадри з документалок про Прип’ять.

Фінальною точкою була Андрушівська астрономічна обсерваторія «Липневий ранок». Нажаль нікого з жителів не було, тому  довелось просто сфотографувати на пам’ять і повернутись до готелю.

Мене не покидало відчуття незакінченості своєї справи в тих краях, і тому  вирішив не йти до готелю,  а попрямувати до Червоного, щоб закарбувати всім відомий готичного стилю замок Терещенка. Минув декілька сел. І нарешті дійшов до замку. Було вже повністю темно. Небо було зоряним з приємно-рясним відтінком. Зробивши фото, я все ж не заспокоївся – і направився далі – до Бердичева.
Як добирався і які емоції переповнювали, то була вже зовсім інша історія…

Дивіться також: фоторепортаж із поїздки у Чуднів, світлини із хутору Гойч та села Недашки Малинського району, які команда Першого житомирського інформаційного порталу відвідала в рамках проекту «Мандрівки Житомирщиною».

Більше фото в альбомі Першого житомирського у соцмережі

Ярослав ХОРКІНС


 

 

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here