Материнська подяка бойовому братерству \”блакитного берета\”

02.08.2016 - 8:38

У різних арміях світу існували підрозділи, в яких служити вважалося престижним. У Збройних Силах України – це елітні Високомобільні десантні війська – невід’ємна складова Об’єднаних сил швидкого реагування, здатні з гідністю виконувати бойові завдання у найскладніших умовах та в будь – який час. Для яких – ”Сила, Відвага, Честь“ – не просто слова, а життєва позиція гірких реалій сьогодення подвигів її захисників у неоголошеній, гібридній війні на Сході країни.

”Блакитні берети “ – це приклад мужності та доблесті, безмежній відданості Військовій Присязі на вірність українському народу, які у захисті територіальної цілісності, свободи та незалежності України віддають найдорожче – своє життя. А гасло десантників – ”Ніхто. крім нас!“ сьогодні об’єднує не тільки всіх воїнів – захисників, а і кожного патріота своєї держави, хто у важкий час допомагає бійцям на передовій, пораненим у шпиталям, полоненим бранцям, хто своєю часточкою душі та серця прискорює Мир в Україні, хто бореться з зовнішнім та внутрішнім ворогом.

Мій уклін, щира подяка ”крилатій піхоті “ та всім солдатським матерям, які народили, виховали справжніх чоловіків, дружинам, сестрам, коханим, які своєю жертовністю, терпимістю та силою духу, благословивши у нелегку дорогу своїх рідних,близьких, забезпечують надійний родинний тил.

Особливі слова вдячності я віддаю десантникам 95 – тої окремої аеромобільної бригаді міста Житомира, у складі якої, мій син, старший лейтенант Костянтин Султанбагомаєв, пройшов свій бойовий шлях командиром розвідувального взводу 1 батальйону та після важкого поранення повернувся до строю, продовжуючи службу у військовій сім’ї.

”Крилата піхота“– наша гордість та надія, з захисниками якої, нам, українцям, не страшний ніякий ворог. Бригада,під керівництвом свого командира на час активної фази бойових дій АТО – полковника Михайла Віталійовича Забродського, а нині генерал – майора, Героя України, командувача ВДВ ЗСУ, нагородженого президентським орденом ”Золота Зірка“, завдяки мужності та героїзму особового складу, високому патріотичному духу, відповідальності, дисциплінованості, професіоналізму, за словами військового американського експерта Філіпа Карбера пройшла, спроектований комбригом, самий довгий рейд у світовій військовій історії по тилам ворога, здійснивши марш до Маріуполя. Легендарна 95 – та визнана однією з кращих бригад збройного формування та з перших днів війни, пройшовши найгарячіші точки Донбасу, є однією з найбоєздатних та найбоєспроможних бригад України.

Виконуючи на Сході свій професійний, конституційний обов’язок, наші соколи і боги є символом та гордістю повітряного братерства. Як сказано в Євангелії: ”Ніхто більшої любові не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх“. Втрати бойових товаришів, побратимів, земляків залишать глибокий слід не тільки у серцях десантників, як і у кожного з нас, у нашій вічній пам’яті, шанобливості. Та водночас, горе війни загартує бойовий дух вояків, гостро нагадуватиме про цінності життя та миру, про найсвятіший обов’язок кожного чоловіка захищати свій дім від ворогів, надихатиме на свідоме ставлення до виконання поставлених завдань, зміцнить українську армію бойовим досвідом стратегії та тактики ведення бою.

”Блакитні берети “ – відрізняються міцним братерством,взаємодопомогою та взаємовиручкою, адже десантники, по праву, вважаються елітою будь – якої армії світу, які не тільки на полі бою, а і в мирному просторі часу ніколи не залишають своїх у біді. Я вдячна колективу особового складу 95 – ї бригади, наразі командиром якої є полковник Олег Григорович Гуть, бойовому братерству ”блакитного берета”. Всім,хто підтримує наших хлопців, зокрема, щира подяка за мого пораненого сина, якого під час півторарічного лікування від травм міно – вибухового характеру у медичних закладах Дніпропетровська, Києва провідували, телефонували, допомагали хто чим міг його старші наставники та бойові друзі.

Комбриг 95 -ої бригади Олег Гуть з подарунком від матерів захисників.

Мої особливі слова вдячності командуючому ВДВ ЗСУ, генерал – майору Михайлу Віталійовичу Забродському, який опікується пораненими військовослужбовцями, який власним прикладом підтримки посприяв у своїх клопотаннях по вирішенню питання гарантії у оформленні Шенгенвізи для реабілітації мого сина за кордоном перед вищестоящим командуванням Генштабу, а також, завдяки турботам аташе з питань оборони посольства України в Королівстві Іспанія полковника Сергія Володимировича Добридень, який раніше служив десантником у 95 – тій. А також метою поїздки було важливим отримати консультацію провідного ортопеда – хірурга Дієго Сала приватного Валенсійського шпиталю Каса де Салюд . Так, як нас неофіційно запросила небайдужа до долі українських захисників, патріотично налаштована випускниця Бердичівського педагогічного коледжу музичного відділу, моя учениця Ішкова Наталля, яка разом зі своєю сім’єю легалізовано проживає в Іспанії, яка і надала можливість проживання, оздоровлення Костянтина на Середземному морі та допомогла у вирішенні інших організаційних питань по відновленню втраченого сином на війні здоров’я.

Я пишаюсь своїми земляками за чуйність,милосердя, а також горджуся тим, що не дивлячись ні на що і всупереч усьому, мій син, старший лейтенант – випускник Львівської Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, один із бойових офіцерів 95 – ї бригади, кавалер ордена Богдана Хмельницького III ступеня з родинної династії справжніх чоловіків, пройшовши через біль і пекло війни, як командир зі своєю тактичною групою завжди був попереду на броні БТР, ніколи у бою не ховався за спину бійців, був, є і сподіваюсь, завжди буде прикладом для своїх підлеглих.

День Збройних Сил України у Слов’янську. На знімку Валентина Султанбагомаєва з сином.

Від свого імені та від імені всіх матерів вітаю кожного ”блакитного берета“– від рядового контрактника до генерала з професійним святом – 25 річчям ВДВ України! Ми безмежно вдячні за те, що Високомобільні десантні війська, надійно захищають нас від російської агресії, за відвагу і честь, за безпеку і спокій у домівках, за те, що український народ і армія – єдині.

Крилато піхото! Будь завжди на висоті під мирним небом України! Бажаємо десантного здоров’я, щасливої долі, професійного зростання. кращого майбутнього, успіхів та здобутків нелегкої військової справи у лавах ЗСУ, сімейного затишку та кохання, а найголовніше – припинення бойових дій, повернення воїнів додому живими, сили, звитяги, рицарського духу та Миру з Перемогою на усіх фронтах! Нехай вас оберігає Господь Бог! Любимо! Молимося! Віримо!У цей урочистий та надзвичайно патріотичний день зі сльозами на очах, у скорботі, ми низько схиляємо голови перед тими , кого не має з нами.

Вічна пам’ять і шана полеглим Героям, честь і слава Героям живим! Слава ВДВ!

Мама бойового офіцера Валентина СУЛТАНБАГОМАЄВА