Усі, хто знають і пам’ятають житомирянина Артура Сілка та розділяють біль втрати героя, 24 травня прийшли до будинку, де разом з родиною проживав десантник 95 бригади.
У зону АТО Сілко відправився одним із перших і виконував бойові завдання командирів у всіх гарячих точках. Вдома його чекали дружина та маленька донька, мама, бабуся, але не діждалися – у жовтні Артур загинув.
Не діждався герой і свого 27-го Дня народження. Замість того, аби запалити 27 свічок на святковому торті іменинника, 24 травня під меморіальною дошкою на його честь присутні запалили дві свічки.
Відкривали дошку нардер Борислав Розенблат, дружина і сестра Артура Сілка.
Заступник командира 95 бригади Володимир Лагута подякував батькам за виховання сина і запевнив, що його мужність та героїзм назавжди у серцях інших бійців. Священик Михайлівського собору освятив дошку, а потім відбулося покладання квітів.
Про Артура та його хорошу вдачу згадував друг родини Сергій. Каже, що на хрещення маленького хлопчика усі бажали йому гарної долі і ніхто не міг подумати, що життя Сілка забере війна, а його донька залишиться сиротою.
Дружина Леся відзначила, що тепер фото Артура на меморіальній дошці зустрічатиме усіх мешканців та гостей їхнього будинку і вони знатимуть, що поруч з ними жив герой, який поклав життя за свободу та незалежність країни.
"Я дякую Артуру за той безцінний подарунок, що він мені залишив – за нашу донечку", – сказала Олеся.
За підтримку і допомогу усім подякували мама і бабуся Артура. Вони вірять, що незабаром війна закінчиться і більше жодна родина не буде змушена пережити те, що свого часу довелося перенести їм.
Юлія ДЕМУСЬ
Більше фото в альбомі Першого житомирського в соцмережі
