Головна Місто На місці найбільшого прапора в Житомирі археологи знайшли посуд, прикраси та монети...

На місці найбільшого прапора в Житомирі археологи знайшли посуд, прикраси та монети XIV-XVII ст

1169
0

Стародавні артефакти виявили археологи під час земляних робіт із будівництва найбільшого прапора на майдані Соборному у Житомирі.

Зокрема, у ґрунтових шарах знайшли монети, перстні, елементи посуду, ґудзики, датовані XIV-XVII ст. 

Про це повідомив старший науковий співробітник відділу досліджень Житомирського обласного краєзнавчого музею Олександр Тарабукін у Фейсбук:

«Мало кому відомо, що паралельно з роботами по реконструкції і благоустрою скверу, за сприянням міської влади, проводилися археологічні дослідження».

Упродовж липня-серпня 2021 року тривали дослідження експедиції Інституту археології НАН України під керівництвом кандидата історичних наук В.А. Гнери разом із відділом досліджень краєзнавчого музею.

На площі 0,38 га здійснювали нагляд і спостереження за земляними роботами, зокрема, в межах котловану під флагшток, траншей під мережі, пішохідних доріжок і газонів.

«Під час археологічного нагляду, на всій площі скверу зафіксовані культурні нашарування, виявлено 4 об’єкта, зібрано чималу кількість різноманітних і різночасових артефактів.

Знахідки засвідчують, що ця частина міста почала освоюватися орієнтовно на рубежі XIV/XV – 1 пол. XVI ст.  (1-й період, литовська доба)», – повідомив Олександр Тарабукін.

У східній частині скверу, зокрема, в районі котловану знайшли тфрагменти вінець, стінок і денця глиняного кружального посуду архаїчного вигляду, а також крупний фрагмент пічної кахлі.

Як повідомляє Олександр Тарабукін, також знайшли артефакти 2 пол. XVI – XVII ст. – фрагменти глиняних пічних кахлів і будівельної кераміки (Рис. 4, 9-10), тютюнових люльок, які у побуті житомирян з’являються у XVII ст. (Рис. 4, 11-13), уламок свинцевої кулі (Рис. 4, 19), кресальний кремінь для висікання вогню (Рис. 4, 18), уламки скляного посуду з патинованою поверхнею (Рис. 4, 14-17), мідні монети карбовані за часів правління короля Польщі, великого князя Литовського і Руського Августа ІІІ в середині – 2 пол. XVIII ст. та інше (Рис. 4, 20-21).

З цим періодом можна пов’язати пляму заповнення заглибленої у ґрунт будівлі, виявленої у західній частині котловану, яка постраждала від доволі потужної  пожежі (Рис. 5, 1). 

Який вид мало місто в районі сучасного Соборного майдану і оточуючій його місцевості наприкінці  2-го періоду, ми можемо дізнатися із старовинної польської мапи м. Житомира, складеної у 1781 р. (Рис. 5, 2).

Північна частина досліджуваної ділянки примикала до головної на той час Київської вулиці (нині Кафедральна), яка пересікала місто із сходу на захід і перерізала навпіл міську територію. До цього періоду можна віднести рештки цокольної частини і стінки мурованих будівель (Рис. 6, 1-2), частину стіни, у нижній частині якої виявлено напівзасипану нішу (Рис. 6, 3) та відповідно характерні для того знахідки (Рис. 7).

Серед них повного профілю горщик (Рис. 7, 1), фрагменти вінець і ручок кружального посуду в числі яких виготовлені із червоної, жовтогарячої або жовтувато-коричневої глини, поверхня яких нерідко покрита поливою (Рис. 7, 2-10), фрагменти стінок і денець посуду, прикрашеного підполив’яним розписом (Рис. 7, 11-17). Тут також знайдено бронзовий наперсток (Рис. 7, 20), мідний ґудзик від одягу, верхня частина якого декорована рельєфним зображенням двоголового орла (Рис. 7, 21), свинцеві митні пломби, одна з них з датою – 1871 р. (Рис. 7,  18-19), ґудзик з олов’янистого металу (Рис. 7, 22), мідні монети карбовані на теренах Російської імперії за часів правління Олександра І (Рис. 7, 23-24) та вироби із скла (Рис. 7, 25-28). У цей же час з’являються вироби із порцеляни (Рис. 8, 1-5) і фаянсу (Рис. 8, 6-14).

Остання група знахідок, датована 50 – 70-ми роками ХХ ст. репрезентує радянську сторінку з історії досліджуваної ділянки (4-й період). Це той період, коли поруч зводиться помпезна будівля обкому компартії України, а східніше від нього, як раз на місці археологічних досліджень, облаштовується сквер. У 1970 р. у східній частині скверу встановлено гранітний пам’ятник В.І. Леніну. Серед знахідок, що з’явилися у той час, можна виділити фрагмент порцелянового блюдця із клеймом зеленого кольору із зображенням слона, під яким в один рядок напис “Городница”. Таке клеймо за даними науковців побутувало у період з 1944 по 1953 рр., коли підприємство підпорядковувалося українському об’єднанню “УкрФарфорТрест”  (Рис. 9, 1), а також фрагменти порцелянового і фаянсового посуду, у тому числі тарілок    (Рис. 9, 2-4, 6), блюдця (Рис. 9, 6) та інших форм (Рис. 9, 5), фрагменти денець скляних банок і пляшок з виробничими клеймами (Рис. 9, 8-10), залізний гачок для одягу (Рис. 9, 11). Знайдено також трохи потерту бронзову монету номіналом 3 копійки, карбовану на теренах СРСР у 1955 році (Рис. 9, 12).

Археологи ліквідували одну із багатьох білих плям на археологічній карті м. Житомира.

Матеріали старшого наукового співробітника відділу досліджень Житомирського обласного краєзнавчого музею Олександра Тарабукіна

ЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here