Стародавні артефакти виявили археологи під час земляних робіт із будівництва найбільшого прапора на майдані Соборному у Житомирі.
Зокрема, у ґрунтових шарах знайшли монети, перстні, елементи посуду, ґудзики, датовані XIV-XVII ст.
Про це повідомив старший науковий співробітник відділу досліджень Житомирського обласного краєзнавчого музею Олександр Тарабукін у Фейсбук:
«Мало кому відомо, що паралельно з роботами по реконструкції і благоустрою скверу, за сприянням міської влади, проводилися археологічні дослідження».
Упродовж липня-серпня 2021 року тривали дослідження експедиції Інституту археології НАН України під керівництвом кандидата історичних наук В.А. Гнери разом із відділом досліджень краєзнавчого музею.
На площі 0,38 га здійснювали нагляд і спостереження за земляними роботами, зокрема, в межах котловану під флагшток, траншей під мережі, пішохідних доріжок і газонів.
«Під час археологічного нагляду, на всій площі скверу зафіксовані культурні нашарування, виявлено 4 об’єкта, зібрано чималу кількість різноманітних і різночасових артефактів.
Знахідки засвідчують, що ця частина міста почала освоюватися орієнтовно на рубежі XIV/XV – 1 пол. XVI ст. (1-й період, литовська доба)», – повідомив Олександр Тарабукін.
У східній частині скверу, зокрема, в районі котловану знайшли тфрагменти вінець, стінок і денця глиняного кружального посуду архаїчного вигляду, а також крупний фрагмент пічної кахлі.
Як повідомляє Олександр Тарабукін, також знайшли артефакти 2 пол. XVI – XVII ст. – фрагменти глиняних пічних кахлів і будівельної кераміки (Рис. 4, 9-10), тютюнових люльок, які у побуті житомирян з’являються у XVII ст. (Рис. 4, 11-13), уламок свинцевої кулі (Рис. 4, 19), кресальний кремінь для висікання вогню (Рис. 4, 18), уламки скляного посуду з патинованою поверхнею (Рис. 4, 14-17), мідні монети карбовані за часів правління короля Польщі, великого князя Литовського і Руського Августа ІІІ в середині – 2 пол. XVIII ст. та інше (Рис. 4, 20-21).
З цим періодом можна пов’язати пляму заповнення заглибленої у ґрунт будівлі, виявленої у західній частині котловану, яка постраждала від доволі потужної пожежі (Рис. 5, 1).
Який вид мало місто в районі сучасного Соборного майдану і оточуючій його місцевості наприкінці 2-го періоду, ми можемо дізнатися із старовинної польської мапи м. Житомира, складеної у 1781 р. (Рис. 5, 2).
Північна частина досліджуваної ділянки примикала до головної на той час Київської вулиці (нині Кафедральна), яка пересікала місто із сходу на захід і перерізала навпіл міську територію. До цього періоду можна віднести рештки цокольної частини і стінки мурованих будівель (Рис. 6, 1-2), частину стіни, у нижній частині якої виявлено напівзасипану нішу (Рис. 6, 3) та відповідно характерні для того знахідки (Рис. 7).
Серед них повного профілю горщик (Рис. 7, 1), фрагменти вінець і ручок кружального посуду в числі яких виготовлені із червоної, жовтогарячої або жовтувато-коричневої глини, поверхня яких нерідко покрита поливою (Рис. 7, 2-10), фрагменти стінок і денець посуду, прикрашеного підполив’яним розписом (Рис. 7, 11-17). Тут також знайдено бронзовий наперсток (Рис. 7, 20), мідний ґудзик від одягу, верхня частина якого декорована рельєфним зображенням двоголового орла (Рис. 7, 21), свинцеві митні пломби, одна з них з датою – 1871 р. (Рис. 7, 18-19), ґудзик з олов’янистого металу (Рис. 7, 22), мідні монети карбовані на теренах Російської імперії за часів правління Олександра І (Рис. 7, 23-24) та вироби із скла (Рис. 7, 25-28). У цей же час з’являються вироби із порцеляни (Рис. 8, 1-5) і фаянсу (Рис. 8, 6-14).
Остання група знахідок, датована 50 – 70-ми роками ХХ ст. репрезентує радянську сторінку з історії досліджуваної ділянки (4-й період). Це той період, коли поруч зводиться помпезна будівля обкому компартії України, а східніше від нього, як раз на місці археологічних досліджень, облаштовується сквер. У 1970 р. у східній частині скверу встановлено гранітний пам’ятник В.І. Леніну. Серед знахідок, що з’явилися у той час, можна виділити фрагмент порцелянового блюдця із клеймом зеленого кольору із зображенням слона, під яким в один рядок напис “Городница”. Таке клеймо за даними науковців побутувало у період з 1944 по 1953 рр., коли підприємство підпорядковувалося українському об’єднанню “УкрФарфорТрест” (Рис. 9, 1), а також фрагменти порцелянового і фаянсового посуду, у тому числі тарілок (Рис. 9, 2-4, 6), блюдця (Рис. 9, 6) та інших форм (Рис. 9, 5), фрагменти денець скляних банок і пляшок з виробничими клеймами (Рис. 9, 8-10), залізний гачок для одягу (Рис. 9, 11). Знайдено також трохи потерту бронзову монету номіналом 3 копійки, карбовану на теренах СРСР у 1955 році (Рис. 9, 12).
Археологи ліквідували одну із багатьох білих плям на археологічній карті м. Житомира.
Матеріали старшого наукового співробітника відділу досліджень Житомирського обласного краєзнавчого музею Олександра Тарабукіна
