«На житомирських ринках процвітає антисанітарія. М’ясо продають з землі. Перекупники торгують котлетами та ковбасами, які виставляють у брудному посуді», – саме так змальовувала ситуацію на міських ринках газета «Радянська Житомирщина» у 1947 році.
У матеріалі йшлося, що в Житомирі діяло 6 ринків, розташованих в центрі та на околицях міста. На утримання ринків з бюджету виділялися гроші, але їх часто не використовували для покращення торгових місць.
На благоустрій ринків було відпущено 117.800 крб., а використано всього 92 тисячі. Як працювали керівники ринку торік, так працюють вони й тепер. Із асигнованих на благоустрій ринків 120 тисяч крб. бездіяльники з управління базарами спромоглися використати лише 50 тисяч, – пише «Радянська Житомирщина».
У свій час криті столи на Житньому ринку були розділені на декілька павільйонів: молочний, рибний, хлібних виробів тощо. Тепер все зведено докупи. Зручні місця на критих столах зайняли перекупники, спекулянти, які торгують хімічними фарбами, тютюновими виробами, а серед них можна побачити й колгоспників, які продають молочні продукти.
В більшості ж колгоспникам доводилося торгувати, розташувавшись на землі.
Незважаючи на категоричну заборону органів санітарного нагляду продавати м’ясо з рук, ніякої бо ніякої боротьби з цим ніхто не вів. Хто і чим торгує – нікого не цікавило, цього ніхто не контролював.
«Неохайні перекупники, спекулянти у брудному посуді продають різні страви, невідомо з чого зроблені котлети, ковбаси. На Житньому ринку існує контрольно-молочна станція, обов’язок якої – ретельно слідкувати за якістю молочних продуктів, що продаються на базарах. Але свої функції вона не виконує, внаслідок чого нечесним елементам легко вдається продавати молочні продукти з різними домішками», – пише газета.
В штаті базарного управління нараховувалося 20 прибиральників. Цієї кількості було цілком достатньо, щоб підтримувати належну чистоту. Але на базарах звиклися з антисанітарією. Їх площа по кілька днів не заміталася.
«Всюди лежать купи сміття і гною. Територія ринків ніколи не поливається водою», – констатувало видання.
