Цього року вибори президента України не можна буде подивитися у прямому ефірі в інтернеті. Більшість з 65000 веб-камер, які транслювали відбувається на всіх виборчих дільницях країни на минулих парламентських виборах, зараз у кращому випадку припадають пилом на складах міських адміністрацій по всій Україні, а в гіршому – розкрадені.
ЛІГАБізнесІнформ з’ясувала, чому на президентських виборах не буде веб-камер і що сталося з обладнанням вартістю майже в мільярд гривень.
Напередодні парламентських виборів депутат – регіонал Владислав Забарський запропонував законопроект, який передбачав трансляцію виборів в інтернеті. Другого жовтня 259 депутатів прийняли законопроект "Про особливості забезпечення відкритості, прозорості та демократичності виборів народних депутатів України 28 жовтня 2012 року".
Для його реалізації Верховна Рада виділила Центральній виборчій комісії (ЦВК) 993 600 000 грн. На ці гроші ЦВК встановив на кожному з виборчих дільниць України 64384 веб- камери (Logitech C310) і 32192 ноутбука (НР 4540s). Тендер на продаж виграла компанія Ситроникс (зараз Енвіжн Груп). У компанії не розкривають умов тендеру, але за ринковими цінами комплект з двох камер і ноутбука коштував у той час трохи більше 7000 грн. Таким чином, тільки техніка обійшлася в суму близько 225 млн грн. За даними Рахункової палати, на техніку пішло 195 млн грн , решта грошей витратили на установку і інтернетифікації віддалених виборчкомів.
Після виборів постало питання, що робити з технікою. Наприкінці 2012-го ЦВК видав постанову № 1968, що пропонує порядок використання камер і ноутбуків. Його суть – технікою на місцях можуть користуватися будь-які відомства, суди, служби, держустанови (школи, лікарні і т.д), але тільки з дозволу ЦВК. А до наступних виборів камери повинні були знову повернутися на дільниці. "Після оформлення заяви в ЦВК камери можна без проблем отримувати під різні потреби. Наприклад, встановлювати їх у школах чи правоохоронних органах Подібні звернення ми отримували і, як правило, видавали обладнання", – розповів глава відділу зі зв’язків з громадськістю ЦВК Костянтин Хівренко.
Про те, що ідея з камерами була "так собі", заговорили майже одразу ж після виборів. Закуплені камери показували картинку з одного ракурсу, на якій було важко щось розглянути через низький дозволу. Крім того, отримане відео не могло бути доказом порушення, так як цифрові записи не приймаються в українських судах. У підсумку ЦВК отримав тільки 35 запитів видати відеоматеріали, які назнімали 65000 камер. І вже в листопаді 2013-го голова ЦВК Михайло Охендовський заявив, що використання відеоспостереження недоцільно. Навряд чи він розраховував, що наступні вибори будуть так скоро.
Під час підготовки до позачергових виборів питання використання камер у Верховній Раді не піднімалося. А без окремого закону ЦВК не може встановлювати відеоспостереження. Постанова, прийнята у 2012 році , було разовим і не поширюється на майбутні вибори. " На виборах- 2014 цих камер не буде , так як не був прийнятий окремий закон, – говорить Хівренко .
Де шукати веб-камери
" Камери й ноутбуки були передані на баланс органів місцевої влади, а подальша їх доля нікому не відома. З різних джерел доходила інформація, що камери стоять то у чиновників будинки, то в школах, то лежать на складі" , – розповідає глава правління Комітету виборців України Олександр Черненко.
Журналісти поцікавилася у регіональних керівників, що зараз відбувається з технікою.
Мер міста Запоріжжя Олександр Сін каже, що до "запорізьким" камерам після виборів ніхто не торкався. "Всі 278 комплектів, за допомогою яких велося спостереження в Запоріжжі, лежать у нас на зберіганні. Після виборів їх направили до районних адміністрацій, з тих пір вони нікому не були потрібні. Техніка належить ЦВК, а у нас вона просто зберігається".
Така ж доля у більш ніж 750 наборів, що використовувалися в Житомирській області, розповів голова обласної державної адміністрації Сидор Кізін.
Чому обладнання покривається пилом і не використовується? Наприклад , запорізьких камер і ноутбуків вистачило б, щоб оснастити комп’ютерні класи в 13 школах. Регіональні чиновники нарікають на незговірливість ЦВК. "Ми разом з іншими районами подавали заяву на використання ноутбуків в навчальних цілях, але відгуку на запит від Центрвиборчкому так і не отримали", – відзначає Морозов.
