Перед смертю Валентина Семенюк збиралася до Польщі
— Як політик вона не була конкурентом нікому ні в чому. Навіть всередині політичної партії. Думаю, її вбили на рівні побутовому, — каже 54-річний соціаліст Петро Устенко про смерть 57-річної однопартійки Валентини Семенюк-Самсоненко.
Про це пише Gazeta.ua.
27 серпня у власному будинку в селі Чайки під Києвом екс-голову Фонду держмайна знайшла мертвою донька. Покійна мала прострелену в підборіддя голову. Поруч лежала мисливська рушниця. Слідство розглядає дві версії загибелі: убивство і самогубство.
29 серпня Петро Устенко стоїть у ритуальному залі лікарні "Феофанія" поблизу столиці. Незабаром має відбутися прощання. Молоді чоловіки в чорних костюмах і білих рукавичках розстилають на східцях килими. Перед входом паркуються авто. Майже всі відвідувачі з червоними трояндами. Працівники ритуальної служби заносять до залу лаковану труну і з півтора десятка вінків із живих квітів. У черзі до закритої домовини чути приглушені ридання. Доньки-юристки Людмила й Ганна в чорних брючних костюмах із запухлими обличчями сидять біля труни. Їх обіймають за плечі чоловіки. Обидва — кругловиді й невисокі. Троє онуків залишилися вдома.
Яка ж вона хороша була. Ніколи не сварилася, завжди весела, — шепочуться дві жінки в капелюшках. — Не могла вона застрелитися! Чоловік мені казав, що для цього треба поставити рушницю руба й натиснути на гачок пальцем ноги. А її знайшли в тапочках. Значить, не сама пішла. Помогли.
Ховати Валентину Семенюк-Самсоненко везуть у райцентр Ружин на Житомирщині за 170 км від столиці. Там живуть її батьки і молодший брат Микола.
У Ружині вулиця біля батьківської хати заставлена машинами. Біля двору — натовп людей. До хати заходять найближчі.
Я була класним керівником у її доньки Люди, — каже директор місцевої школи Віра Божко, 61 рік. — Коли Валентина Петрівна стала народним депутатом, поїхала в Київ. Дівчата були десь у середніх класах. Невдовзі помер їхній батько Анатолій. Діти жили в діда з бабою. Але мама часто телефонувала, приїжджала. Додому до мене заходила — розпитувала про доньок.
Валя зробила багато для того, щоб у нас був газ, щоб добудували школу, купила в неї меблі, побудувала дзвіницю. Хто приходив до неї і просив гроші на лікування, завжди давала. З покійним чоловіком звели цю хату, — показує на цегляний невеликий дім. — Потім сюди перейшли її батьки. Старенькі вже, під 85. Мама — інвалід, пересувається на ходунках. Валя часто тут бувала, на город виходила помагати.
Ніхто з односельців не вірить у самогубство Валентини Семенюк. Кажуть, що була оптимістична, життєлюбна та віруюча.
— В них уже було горе в родині — зовсім молодим помер старший брат Валі, — каже однокласниця Людмила Добровольська — блондинка в елегантному костюмі. — Мамі спершу не сказали, як вона загинула. Вдень вона по телефону з Валею балакала. Та сказала, що в неї підійнявся тиск і рівень цукру в крові. То мама й думала, що донька померла через це.
— Валя була в мене 16 серпня, — розповідає брат небіжчиці Микола Скиб’юк. — Зізналася, що її "замовили". Хотіла зустрітися з президентом Порошенком і показати списки об’єктів приватизації. Їх приватизували, але гроші не заплатили. Сказала, якщо її не стане, поховати біля першого чоловіка.
— Сонечко світить, а ти його вже не побачиш! — голосить на весь двір мати покійної Ганна Аврамівна.
Процесія з трьох сотень людей рушає на цвинтар за півтора кілометра. Грає оркестр. Уздовж вулиць стоять люди. На цвинтарі нап’яли червоний намет із китицями. Землю заслали килимами. Відспівують померлу три священики.
— Ми радилися з митрополитом Павлом, — каже один із них. — І притримуємося думки, що це — вбивство, а не самогубство, тому й відспівуємо.
Валентину Семенюк ховають поряд із першим чоловіком.
У липні побили невідомі в масках
Валентина Семенюк-Самсоненко, у дівоцтві Скиб’юк, народилася 4 червня 1957 року в селі Заріччя Ружинського району на Житомирщині. Працювала діловодом у сільській раді, була на комсомольській роботі. Вивчилася на економіста.
1990-го стала секретарем Ружинського райкому Компартії. Через чотири роки пройшла в парламент за списками КПУ. Наступні три скликання обиралася до Верховної Ради від Соціалістичної партії. Від 2005-го до 2008 року очолювала Фонд держмайна України. Тоді в державну власність повернули комбінат "Криворіжсталь". Раніше за $803 млн його придбали олігархи Рінат Ахметов і Віктор Пінчук. Згодом підприємство купила голландська металургійна компанія "Міттал Стіл" — $4,8 млрд. Семенюк була проти цього.
1995 року овдовіла. Виховала дочок Людмилу й Ганну. Вдруге взяла шлюб 2008-го з бізнесменом Віталієм Самсоненком.
У липні 2014-го в центрі столиці Валентину Семенюк побили невідомі в масках. Вона поверталася з акції біля Адміністрації президента
