Ще декілька років тому слово «децентралізація» не було так близько знайоме українцям, особливо жителям невеличких населених пунктів. Ухвалений 2015 року Закон «Про добровільне об’єднання територіальних громад» дав старт черговій адміністративно-територіальній реформі, яка має на меті передати людям більше можливостей та повноважень наводити лад та розвивати своє місто чи село. Але, не маючи ще офіційно утворених об’єднаних територіальних громад, законотворці вже попіклувалися про їх співпрацю і ухвалили у 2014 році «Закон про співробітництво територіальних громад». Він визначив принципи, форми, правові засади та механізми співробітництва, а також питання стимулювання, фінансування і контролю, і дозволив спільно вирішувати ті проблеми, які неможливо було вирішити окремим територіальним громадам самотужки. За даними порталу об’єднаних громад України, за цей період у Житомирській області сформовано 45 об’єднаних територіальних громад та станом на липень 2018 року підписано 14 договорів про співпрацю.
І вашим, і нашим – взаємовигідна сусідська допомога
«Закон про співробітництво територіальних громад» дає можливість громадам не залишатись наодинці зі своїми проблемами та пошуком фінансування, а попросити взаємовигідної допомоги у сусіда. Кілька невеликих громад можуть консолідуватись для вирішення конкретного питання, об’єднуючи свої ресурси. Це не обов’язково має бути щось глобальне, часто договори стосуються спільного придбання, наприклад, сміттєвоза, ремонту шкільної актової зали, встановлення ліхтаря, утворення спільного органу управління, через брак внутрішніх кадрових ресурсів, або ж користування послугами одних спеціалістів та вирішення спільного для всіх юридичного, економічного, адміністративного питання.
«Можна делегувати певні повноваження, якщо, до прикладу, в мене немає архітектора і він мені не потрібен, бо в мене невеличка громада, а поруч зі мною знаходиться потужна громада, де є кваліфікований архітектор, який може час від часу, раз на тиждень чи двічі на тиждень приїздити і проводити виїзні прийоми документів, консультації і надавати ряд інших послуг. Фактично це можливість громадам ефективно виконувати повноваження, ефективно розпоряджатися своїми коштами, мінімізувати видатки», – розповів Сергій Романович, експерт з децентралізації Житомирського Центру розвитку місцевого самоврядування.
Передує всьому ініціатива однієї з громад, яку висуває як пропозицію голова ради, депутати або представники місцевої громади. Пропозиція оформлюється у вигляді документу у вільній формі, із зазначенням мети співробітництва, території дії договору, очікуваних результатів, та джерел фінансування, а також вимог, необхідних у кожному окремому випадку. Далі така пропозиція розглядається радою населеного пункту, і ухвалюється висновок відповідно до інтересів громади. У разі позитивного висновку розпочинається процес переговорів між потенційними суб’єктами співробітництва щодо обговорення договору.
За інформацією Катерини Потапенко, журналістки ГО «Український центр європейської політики», з часу прийняття «Закону про співробітництво» було укладено 185 договорів громадами, які скористались такою можливістю і пересвідчились у дієвості закону на практиці.«На сьогодні кількість договорів росте з динамікою 9 на місяць, а деякі громади, наприклад,Олевська міська рада та Білокоровицька сільська рада Житомирської області вже не вперше укладають між собою договори про співробітництво з метою спільного утримання різних установ, пересвідчившись у дієвості такої співпраці», – зазначає Катерина Потапенко.
Житомирська область є в п’ятірці лідерів за кількістю укладених договорів
«Ще рік тому, в липні 2017 року в межах Житомирської області було зареєстровано у відповідному реєстрі договорів всього один договір про співробітництво об’єднаних територіальних громад. Не набуло такої популяризації чомусь, і не проводилась робота, і не співпрацювали у цьому напрямку наші громади. Станом на липень 2018 року ми маємо вже 14 таких договорів, ми фактично вже є в п’ятці лідерів за кількістю укладених договорів по муніципальному співробітництву. Якщо говорити конкретно про місцеві ради, які виявили бажання попрацювати в цьому напрямку, то беззаперечним лідером у цьому напрямку є Олевська міська рада», – зауважив Сергій Романович.
Характерною рисою територіального співробітництва є прозорість та публічність, адже за Законом на суб’єктів співробітництва покладається обов’язок забезпечувати відкритий доступ до звітів про використання коштів через власні Інтернет-ресурси, а також доводити до відома своїх громадян важливу інформацію про стан робіт, визначених договором, і припинення дії співробітництва.
Якщо ти хочеш йти швидко – йди сам, якщо хочеш йти далеко – йди з кимось.
Олевська міська рада має хороший досвід використання механізму співпраці між громадами. Станом на липень 2018 року міська рада уклала 9 договорів про співробітництво і надалі планує працювати в цьому напрямку
За словами першого заступника міського голови Олександра Ніколайчука, необхідність співробітництва територіальних громад була обумовлена тим, що у межах Олевського району виникло дві об’єднаних громади і залишилася одна сільська рада, яка складалася з трьох сіл.
«Такі структури, як трудовий архів, центральна районна лікарня, музична школа, стаціонарне відділення для людей похилого віку, дитячо-юнацька школа залишилися в місті Олевську і ми зобов’язані були їх утримувати. Ми порахували, що цими установами, в тому числі і центром надання адміністративних послуг, користуються і жителі інших громад, які мають бюджети, зокрема Білокоровицька ОТГ і Радовельська сільська рада. Є дев’ять об’єктів, якими користуються інші громади, а в сумі ми переплачуємо 2-3 мільйони гривень. Тому ми прийняли рішення звернутися до Радовельської сільської ради та Білокоровицької ОТГ з необхідністю про співпрацю», – зазначив Олександр Ніколайчук.
Олевська громада має унікальну специфіку співпраці з сусіднім Ємільчинським районом.
«Ми маємо договір про співробітництво з Рудня-Іванівською сільською радою. 18 діток цього села відвідує сусідню комунальну установу Зубковецький дошкільний навчальний заклад «Малятко», який утримуємо ми і ми просимо місцеву раду перераховувати нам субвенцію, яка надається на утримування цих дітей. Відповідно, у межах кошторисних призначень договору про територіальне співробітництво, Руднє-Іванівська сільська рада зобов’язана компенсувати нам 345 тисяч гривень на рік утримання дітей, які відвідують цей дошкільний навчальний заклад», – розповів Олександр Ніколайчук.
Найближчим часом Олевська ОТГ планує налагоджувати територіальне співробітництво по полігону твердих побутових відходів.
Ще одним прикладом ефективного співробітництва є Станишівська та Тетерівська об’єднані територіальні, які співпрацюють у сфері надання адміністративних послуг. На момент виникнення ідеї співпраці в Тетерівській ОТГ вже був сформований потужний ЦНАП, який надавав десятки різних послуг, у тому числі і стосовно реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
«Вони побудували цю співпрацю наступним чином:жителі Станишівської громади звертаються з відповідними документами до адміністратора громади, адміністратор приймає всі документи і передає їх в же в електронному вигляді для того, щоб відбулися реєстраційні дії безпосередньо в Тетерівську ОТГ. І за рахунок такої співпраці позбавляється необхідності в Станишівському ЦНАПі шукати додаткового реєстратора, який буде займатися реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. З іншого боку, Тетерівська ОТГ отримує з цього дохід, тому що під час вчинення таких реєстраційних дій і звернень відповідно сплачується реєстраційний збір і такі надходження додаткові надходять до бюджету ОТГ. Загалом, якщо проаналізувати таку співпрацю, то бюджети об’єднаних громад можуть мати від сотні тисяч гривень до мільйона додаткових надходжень» – розповів Сергій Романович.
У сусідній з Олевською Ємільчинській селищній об’єднаній територіальній громаді можливість співпраці ще не використовували. На думку голови громади Сергія Волощука, вигідно консолідуватись громадам Хорошівського району, у них маленькі громади, а от Ємільчинська громада – це друга по площі серед всіх громад в Україні, яка має досить розвинену інфраструктуру.
«У нас в центрі є вся інфраструктура, співробітничати з громадою, яка є слабкіша за мене набагато, немає нам сенсу. Пожежна в нас своя, в нас все практично є своє. У нас в районі є ще одна громада – Барашівська, від них ініціативи про співробітництво з нами немає, хоча ми могли б багато в чому об’єднувати і зараз ми приймаємо до себе на баланс освіту, то ми могли б формувати методкабінети, але такої співпраці в нас немає», – зазначає Сергій Волощук.
Натомість, найближчим часом розглядає можливість співпраці з містом Новоград-Волинський.
«У наступному році в мене є в планах, знаходити співпрацю з містом Новоград-Волинський. Тому що в майбутньому все одно будуть громади об’єднуватись в повіти і, як громада, яка буде об’єднана до Новограда-Волинського, то я бачу перспективу розвитку тісної співпраці з ними. Там зараз будується і лікарня, і автопарк є, і автоколона є, яка виживає на межі також, а в нас немає автоколони, автотранспортного сполучення автобусів, то в мене є в планах домовлятися, щоб їхній автобус їздив у нас по Ємільчино, а ми їм будемо проплачувати кошти. Ми ще, відверто кажучи, стоїмо на стадії формування команди моєї, тому поки про співробітництво з сусідніми громадами ми ще не дійшли, але в майбутньому я сподіваюсь натісну співпрацю з Новоградом-Волинським», – розповів голова громади Сергій Волощук.
Було б бажання, а гроші знайдуться
Об’єднані територіальні громади мають не лише інформаційну та організаційну підтримку в межах укладання договорів про співробітництво.Міжнародні партнери охоче поділяться своїм досвідом і практикою. Також можна залучитися фінансовою підтримкою грантових програм. Місцеві бюджети можуть отримати субвенції також є можливість передачі об’єктів державної власності у комунальну власність суб’єктів співробітництва.
Зараз набуває широкої популярності конкурс, оголошений обласними радами для громад, які вирішили укладати договори про співробітництво. У межах конкурсу громади можуть отримати з обласного бюджету 400 тисяч гривень на реалізацію свого проекту. Така програма вже працює у Вінницькій області і пройшла стадії комісій в Рівненській області.
«Суть конкурсу полягає в тому що з обласного бюджету виділяються два мільйони гривень на реалізацію п’яти проектів під договори про співробітництво територіальних громад. На практиці це виглядає так, якщо є дві, або більше місцевих рад, які мають бажання, або не мали бажання до такої програми укладати договори, але знаючи про те, що відбулось таке оголошення і була прийнята відповідна програма, обласна рада додатково може надати до 400 тисяч гривень на реалізацію того чи іншого спільного проекту. Це може бути і за рахунок співфінансування, якщо це глобальніший проект вартістю понад 1 мільйон», – розповів Сергій Романович.
У Житомирській обласній раді такий проект ще не затвердили.
Як бачимо, механізм співробітництва об’єднаних територіальних громад працює і досить ефективно і переконатись в цьому може кожна громада, головне – бажання, вміння домовлятись і рішучість зробити перший крок.
