Перші сім’і тимчасових переселенців повертаються в рідний Слов’янськ. Задля безпеки родини ми не показуємо обличчя та не називаємо імен.
У чоловіка, в якого беремо інтерв’ю – дружина та три малолітні доньки: чотири, сім та одинадцять років. Прихисток для себе вони знайшли в Житомирському християнському таборі церкви «Різдва», «Віра. Надія. Любов». Зі Слов’янська сюди прибули теж завдяки тамтешнім віруючим людям. На умови перебування в таборі не нарікають, навпаки слів вдячності не вистачає, каже чоловік.
"Как относятся люди даже местные, мы в городе сколько были. Вообще, это действительно благодать от Бога и слава Богу и спасибо людям, дай Бог им здоровья и за питание, и за кров, и за все, все, все".
Місяць пробувши в Житомирі чоловік вирішив – пора додому, відбудовувати рідне місто. Дітям в садочок та школу. Каже – вдома навіть стіни лікують, тим паче, що більшість родичів там, і рідна домівка вціліла.
Вже наступного ранку сімї зібралися біля воріт табору, всі готові до від’їзду. З нетерпінням чекають, коли вже побачать рідне місто, зайдуть у власну оселю. Провести жителів Слов’янська в дорогу приїхали перший заступник міського голови Сергій Сухомлин та голова Житомирської обласної адміністрації Сергій Машковський. Представники влади приїхали не лише з побажаннями, але й надали матеріальну допомогу, яка на перших порах після повернення в Словяньск зайвою не буде.
Сергій Мошковський запевняє, він добре розуміє, що через війну на Сході, потреба прийняти тимчасових переселенців буде стояти гостро і далі. Зі свого боку керівник обласної адміністрації запевнив, що проблем з кровом над головою, у приїжджих зі Сходу в житомирській області точно не буде.
