Після поранення Артур Мельник з Житомирської області пересувається на візку. ВІДЕО

Артур Мельник виріс на Житомирщині, у патріотичній багатодітній родині. Разом із трьома рідними братами чоловік добровольцем пішов на війну на Сході.

Він захищав Україну у складі 128-ої гірсько-піхотної бригади. Підрозділ Артура тримав рубіж у селищі Сизе, у буквальному розумінні – поміж двох вогнів: з одного боку била російська артилерія – з іншого, атакували мінометні розрахунки місцевих сепаратистів. Одна з ворожих мін розірвалася просто у воїна під ногами. Чоловік не хоче згадувати ті події: були загиблі й багато поранених.

10 місяців він на інвалідному візку. Не ходить. Лікарі дають надію і головне для нього зараз – знову стати на ноги, заради своєї чотирирічної доньки.

"Проїздив дуже багато. Був і в Трускавці, реабілітаційний центр, в Житомирі. В Києві… ні в одному з центрів не давали ніякої надії", – розказує учасник АТО Артур Мельник.

Але в приватній клініці в Броварах, де він проходить реабілітацію, лікарі все ж надію дали. Попри надскладну травму, медики кажуть, робитимуть усе можливе, аби чоловік встав з інвалідного візка назавжди. Повноцінний курс реабілітації, вірять , здатен поставити бійця на ноги.

"У Артура складна травма шийного відділу хребта з ураженням головного мозку, яке він отримав у зоні бойових дій", – каже Олександр Кулик, директор науково-практичного центру нейрореабілітації.

Клініка, де проходить курс реабілітації Артур  не поступається закордонним медзакладам, переконують волонтери.

Кожен місяць індивідуальної реабілітації Артуру обходиться в 111-ть тисяч гривень. За перший – кошти вже перерахувала Житомирська обладміністрація. Районний центр – звідки родом боєць, заплатить за другий. Але Артуру потрібно лікуватися принаймні півроку. На це коштів не вистачає. Лікарі кажуть, переривати курс реабілітації небезпечно – тоді все знову слід буде починати спочатку.

Допомогти захиснику країни, Артуру Мельнику в одужанні – українцям, гуртом – цілком до снаги! Реквізити:

Джерело: 2+2