У Житомирі близько 850 проспектів, вулиць, бульварів, площ, провулків, скверів. Назви деяких буде змінено у найближчий час відповідно до розпорядження міського голови Сергія Сухомлина і на виконання закону про «декомунізацію».
Зокрема, в місті перейменували 87 вулиць, одна з яких – Чапаєва, нині носить ім’я Степана Бандери. На гугл-картах та у «Вікіпедії» вже повністю оновлені назви усіх вулиць Житомира.
Команда Першого житомирського інформаційного порталу в рамках проекту «Приречені на перейменування» підготувала фотоекскурсію вулицею Степана Бандери.
Раніше ця вулиця, що знаходиться у центральній частині міста, була вулицею Чапаєва. Також у місті було кілька однойменних провулків, які теж отримали нові назви.
Навколо питання про перйеменування цієї вулиці було найбільше суперечок і дискусій. Врешті, як розповів Сергій Сухомлин, двом групам запропонували зібрати підписи мешканців будинків, які там розташовані, аби вони самі обрали своїй вулиці нову назву. За Чапаєва принесли 80 підписів, за Бандери – понад 200.
«Вулиця Чапаєва була названа ім’ям людини, про яку чули більшість громадян як про героя, або як гумористичний персонаж. Хто ж він насправді, і чи достойний бути на карті Житомира? Народився він в Росії, біля сьогоднішньої столиці Чувашії, мордвин. Унтер-офіцер російської царської армії, воював в Першу світову війну. Після революції 17-го року перейшов на сторону більшовиків, був одним із сотень командирів червоногвардійських загонів під час громадянської війни в Росії. Був комісаром внутрішніх справ повіту на Уралі. Дослужився до командира дивізії, що воювала з військами Колчака. У вересні 1919 року під час нападу білогвардійського загону на штаб дивізії був поранений і помер від ран. По закінченні Громадянської війни пропагандистська машина більшовиків потребувала героїв, і на основі книги комісара Фурманова 1923 року був знятий в 1934 році фільм «Чапаєв», який на десятки років став агітаційною вітриною «героїзму радянського народу під проводом комуністів»; ніхто не зважав на вимисли в сюжеті та епізодах, в тому числі і на обставини загибелі. За часи радянської влади Чапаєв перетворився зі сталінського героя на героя анекдотів», – писав громадський діяч В’ячеслав Дехтієвський.
"Степан Бандера — український політичний діяч, один з чільних ідеологів і теоретиків українського націоналістичного руху XX століття, після розколу Організації українських націоналістів — голова Проводу ОУН-Б. Степан Бандера і Ярослав Стецько були авторами Акту проголошення Української Держави 30 червня 1941 року. 5 липня 1941 року Бандеру помістили під домашній арешт, а з 15 вересня 1941 року — в центральну Берлінську тюрму. З початку 1942 року по серпень 1944 року перебував у концтаборі Заксенгаузен в бункері «Целленбау». У вересні 1944 року його звільнили і запропонували участь в керівництві антирадянського збройного руху в тилу Червоної армії, однак Бандера відхилив пропозицію і на співпрацю не погодився, – пишуть у Вікіпедії. – Радянський уряд уповноважив КДБ вчинити вбивство Степана Бандери в Мюнхені, ФРН. Це здійснив радянський агент Богдан Сташинський 15 жовтня 1959 року.
Оцінки Степана Бандери вкрай полярні. Поняття «бандерівці», похідне від його прізвища, поступово стало загальним і застосовним до всіх українських націоналістів, незалежно від їхнього ставлення до Бандери".
Шукайте на сайті Першого житомирського фоторепортажі з вулиці Михайла Грушевського (Котовського), Покровської (Щорса), проспекту Незалежності (Ватутіна).
.jpg)
