19 вересня дев’ятини справили за художником 91-річним Миколою Максименком із Житомира.
— У 1930-ті роки, тікаючи від голоду, батьки переїхали до Магнітогорська. Там я вчився і закінчив школу. Там написав свою першу роботу, — розказував Микола Антонович. — Мама послала набрати воду в рівчаку. Я узяв відро, а там саме зацвіло латаття. Увесь рівчак і берег стали яскраво-жовті. Це був мій перший пейзаж.
1941-го подався добровольцем на війну. Служив розвідником на фронті. Коли пішли в розвідку, неподалік вибухнув снаряд і осколок потрапив в око. Його Микола Антонович утратив назавжди.
— Маленький осколочок не змогли дістати і він постійно болів на холод чи дощ, — говорив художник. — У день поранення дома зірвалася і впала на підлогу моя остання картина. В мами завмерло серце — зрозуміла, що сталася біда.
Роботи художника є в музеях України, Японії, Франції та на Кіпрі.
Із дружиною Ядвігою виховали дві доньки й сина.
Джерело: Gazeta.ua
