Днями у Житомирі пройшов IV Всеукраїнський фестиваль героїко-патріотичної пісні серед рятувальників України. Одним із переможців став співробітник ДСНС у Житомирській області Володимир Савченко.
Ми застали Володимира на стадіоні державної пожежно-рятувальної частини №1 (ДПРЧ №1) міста Житомир. Тут якраз відбувалися змагання з пожежно-прикладного спорту серед професійних рятувальників. Володя – активний і постійний учасник таких змагань.
– Із самого дитинства займаюся спортом та співаю, – розповідає нам наш співрозмовник. – З 4 класу постійно беру участь у різних конкурсах та спортивних змаганнях.
Перші «концерти», зізнається Володимир Савченко, давав рідним. Співав, здебільшого, під платівки, грав на вінику, тримаючи його як гітару. Вже у школі вперше став лауреатом конкурсу.
– Перший сценічний досвід отримав у 5-6 класі. Щоправда, тоді просто грав на сопілці. Не співав, – веде далі мову Володя.
Одночасно із цим займався спортом. Мав розряд із волейболу. Співати професійно було дитячою мрією Володі.
– У старших класах майже у всіх зошитах останні сторінки малював скрипкового ключа та пожежну автоцистерну, – розповідає Володимир. – Мені завжди подобався звук сирени.
Після школи Володимир навчався в Житомирському училищі культури. У 1999 році закінчив та був артистом хору вищої категорії у ансамблі «Льонок», був солістом. Потім здобував ще одну вищу освіту у Державному агроуніверситеті, де здобув фах агронома. Працювати рятувальником почав у 2005 році. Спочатку за вільним наймом був у відділі кадрів. Вже за рік виїздив на виклики у пожежно-рятувальній частині Житомирського району. З 2008 року Володимир служить у аварійно-рятувальному загоні спеціального призначення Управління ДСНС у Житомирській області. Нині він сержант служби цивільного захисту.
– Хочу розвинутися і у спорті, і у мистецтві до такого рівня, щоб бути корисним державі. У 2008 році почав займатися пожежно-прикладним спортом, – говорить далі Володимир.
10-річний син Володі поки що нахилів до співів не виявляє. Любить спорт – мріяв бути спочатку футболістом і спортсменом, потім – програмістом. У його вибір, каже Володя, він не втручається.
– У його віці, – сміється рятувальник, – я був уже на сцені.
Микола Сірий
