12 серпня помер український письменник-шістдесятник, новеліст, майстер психологічної прози Шевчук Анатолій.
Житомиряни можуть попрощатися з письменником сьогодні о 14.00 на кладовищі "Дружба".
Довідково:
Анатолій Шевчук народився 6 лютого 1937 року в Житомирі в сім’ї житомирського шевця Олександра Шевчука. Молодший брат Анатолія Шевчука — відомий український прозаїк і літературознавець Валерій Шевчук.
Після закінчення середньої школи навчався в технічному училищі за фахом будівельного майстра, але працювати за фахом не міг через хворобу — порок сердця. Через неї був комісований з армії.
Влаштувався на работу в Житомирську обласну друкарню де працював лінотипістом.
З 1960 Анатолій Шевчук публікував у республіканській та обласній пресі новели і оповідання. 1962 його творчість обговорювалася в комісії роботи з молодими авторами Спілки письменників України. Підготував для видавництва «Радянський письменник» збірку новел.
Працюючи в друкарні, Шевчук потай виготовляв лінотипний набір текстів, які Горинь відвозив до Львова. А друкувався текст у майстерні одного львівського художника-ґрафіка. 1965 Богдан ГОРИНЬ був заарештований, але набір у Львові не знайшли. Анатолій Шевчук залишився поза підозрою. Однак набір статті «З приводу процесу над Погружальським» (про процес щодо підпалу Публічної бібліотеки в Києві) Шевчук закопав на березі річки Тетерів. На нього випадково натрапили підлітки і віднесли в КДБ. 23 травня 1966 Анатолій Шевчук був заарештований.
У жовтні 1966 засуджений за ч. 1 ст. 62 КК УРСР до 5 р. ув’язнення. Відбував покарання в таборах суворого режиму Дубровлагу (Мордовія). У таборах входив до націоналістичного українського товариства, яке складалося з повстанців молодих дисидентів. Передавав листи з описом життя в таборі, про постійні приниження і знущання над в’язнями. Один такий лист із табору №17, а також троє оповідань і уривки з листів братові, В’ячеслав Чорновіл вмістив до у збірнику «Лихо з розуму» (1967). Неодноразово потрапляв до штрафного ізолятора (ШІЗО).Після звільнення в 1971 Анатолій Шевчук півроку перебував під офіційним наглядом як такий, що «не став на шлях виправлення». Фактично нагляд тривав аж до проголошення незалежності.
Жив у Житомирі.
.
