До бердичівського військкомату у сльозах та тривозі прийшла родина одного з військовослужбовців, котрі нині воюють на сході України: останні телефонні розмови з ним, бідкаються, навели жах на всю сім’ю.
З’єднання, в якому служить їхній Володимир, розповідають, мовляв, вже другу добу в облозі.
По українських вояках з трьох боків б’ють «Градами» та рештою смертельної зброї, а у тих немає ані чим відповісти, ані що з’їсти й попити, ані підмоги.
У родині артилериста кажуть: у ці хвилини наші хлопці просто чекають, коли їх остаточно накриє вогнем, вся надія – на звичайні мішки з піском.
Про це йдеться у сюжеті "ВІК".
25-річний Володимир був мобілізований одним із перших, розповідають члени його сім’ї: він ніколи не скиглив по телефону, нічого у деталях не розповідав, навпаки – пишався тим, що братиме участь у боротьбі з ворогом своєї країни. Та останні дзвінки змусили цих людей бити на сполох.
Вікторія, сестра військовослужбовця: «Це був крик про допомогу, крик душі… Він не просить харчів, він не просить води – він благає, аби їх перемістили. Їх обстрілюють вже 2 доби із «Градів». Куди нам звертатися?! Дітей відправили на війну – без бронежилетів, без шоломів. Послали на голу смерть! Вони телефонують і прощаються зі своїми батьками, розуміючи що це – кінець.»
