Через тиждень по П’ятдесятниці, у понеділок після Неділі всіх святих, бере початок, як кажуть у народі, Петрівка – і триває до свята апостолів Петра і Павла (12 липня). Таким чином, тривалість цього посту в різні роки різна, адже його початок залежить від дати Пасхи (від якої відраховується Неділя всіх святих), а завершення припадає на один і той самий день.
Про цей піст згадується ще в Апостольських постановах: «Після П’ятдесятниці святкуйте одну седмицю, а потім постіться». Початково цей піст було встановлено для тих, хто з якихось причин не міг поститися перед Великоднем. Для них піст розпочинався відразу після завершення циклу великодніх святкувань, тобто через тиждень після дня Святої Тройці. Саме про такий піст пише єпископ Іпполит Римський (ІІІ ст.).
Але вже у IV ст. його стали дотримуватися всі християни, і він почав асоціюватися з подвигами первоверховних апостолів Петра і Павла. Церква, вшановуючи їх, прославляє Петрову твердість і Павлів розум та вбачає в них два типи навернення грішників: у Петрові – того, хто відвернувся від Господа й покаявся, у Павлові – того, хто спочатку противився проповіді Господній, а потім увірував.
Остаточно Петрів піст затвердився після того, як у Константинополі й Римі було побудовано храми в ім’я Петра і Павла, які посідають особливе місце серед учеників Христа. Освячення константинопольського храму відбулося в день пам’яті апостолів 29 червня (за новим стилем – 12 липня). Відтоді цей день став особливо урочистим і на Сході, і на Заході, а в Православній Церкві утвердилося приготування до нього постом і молитвою.
Петрівка менш строга, ніж піст Великий: від риби належить утримуватися лише в середу та п’ятницю; не обмежується споживання олії. У суботу та неділю, а також у дні пам’яті великих святих або храмових празників теж дозволяється риба. Але Церква нагадує, що обмеження в їжі без дотримання Божих заповідей не є постом повною мірою: «Молитва безсила, якщо не заснована на пості, і піст марний, якщо він не твориться з молитвою» (святитель Iгнатій Брянчанінов).
Протягом посту слід щонайменше один раз посповідатися та причаститися.
за мат. Волинської єпархії УПЦ КП