«Сьогодні, 8 жовтня, війна закінчилася для червоноармійця Петра Бузона – він повернувся додому». Ці слова прозвучали з вуст представника регіонального фонду загиблих воїнів (Ленінградська область) Андрія Лященка під час виступу на траурному мітингу у с. Стара Чортория Любарського району з нагоди перепоховання останків солдата.
Загін пошуковців «Гвардієць» м. Єльня Смоленської області, пошуковці м. Києва, представники Всеукраїнської організації «Закінчимо війну», районна і місцева влада – сотні людей перейнялися долею цього солдата.
«У нас, пошуковців, немає кордонів. Нам випала честь ховати останки наших батьків і діді»в, – сказав Андрій Ляшенко і передав рідним загиблого на вічне зберігання планшет з так званим смертним медальйоном, завдяки якому вдалося з’ясувати особу загиблого. Медальйон, а також фотокартку, надіслану солдату матір’ю, вручили сестрі загиблого – 88-річній Любові Михайлівні. Ця жінка з нелегкою долею, яка три роки відпрацювала у фашистській Німеччині, передала щиру подяку російським пошуковцям, завдяки яким її брат через сім десятиліть повернувся додому.
18-річним хлопцем Петро Бузон у 1940 році був призваний до лав Червоної Армії, а у 1941-му родина отримала звістку, що їхній син пропав безвісти. Його ім’я разом з іменами 122-ох земляків, що не повернулися до рідного села, викарбуване біля пам’ятника Невідомому солдату. І от у травні 2013 року всю Любарщину сколихнула звістка про те, що завдяки пошуковцям з м. Єльня, де у 1941-му йшли запеклі бої, знайдено останки ще одного українського солдата.
