Відбувши покарання за вбивство, якого не скоював, 34-річний Богдан Шульга із Житомирщини нарешті вийшов на свободу, отримавши умовно-дострокове звільнення.
Відповідну ухвалу Богунський районний суд міста Житомира прийняв 5 липня. Так, замість визначених раніше п’ятнадцяти років чоловік провів у в’язниці 10 років і 8 місяців. Наразі він хоче домогтися виправдовувального вироку.
Про це повідомила адвокат Юлія Ширма 13 липня, у день звільнення свого підзахисного.
"Чинний Кримінальний процесуальний кодекс дозволяє кожній особі, котра вважає, що її незаконно засуджено, без обмежень у часі звертатися до суду шодо перегляду справи за новими обставинами, що з’явилися. Наступного тижня, не відкладаючи, ми з моїм клієнтом звертатимемося з відповідною заявою, залучаючи свідків, які зізналися в тому, що їх змусили говорили недостовірну інформацію. Будемо намагатися отримати виправдовувальний вирок, аби Богдан міг позбутися клейма вбивці. Презумпція невинуватості у цьому випадку не спрацювала.
Підставою для клопотання у суді щодо умовно-дострокового звільнення (на строк у 2 роки 9 місяців і 21 день, – ред.) стала характеристика Богдана, в якій йдеться про те, що поведінкою він довів своє виправдання за час відбування покарання. При цьому у березні цього ррку минуло 3/4 його строку, що, відповідно до статті 87 Кримінального Кодексу, теж є підставою для умовно-дострокового звільнення. Клопотання задовольнили 5 липня. Частково термін покарання скоритився й завдяки закону Савченко. Так, тримання під вартою під час досудового слідства зарахували у загальний термін відбування покарання. Затримали Богдана 26 жовтня 2005 року, вирок він отримав 22 грудня 2006 року, тобто трошки більше року він знаходився під вартою у статусі підсудного", – пояснила правозахисниця, котра почала допомагати засудженому цьогоріч.
Згідно з матеріалами цієї кримінальної справи, навесні 2005 року у селищі Ємільчино, що на Житомирщині, в одній із промислових криниць виявили тіло місцевого жителя Сергія Герасименка, який за рік до того зник і перебував у регіональному розшуку.
Богдан Шульга, за прикрим збігом, проживав неподалік місця злочину. В день поховання батьки загиблого отримали анонімний телефонний дзвінок про те, що саме Шульга й убив їхнього сина.
Богдан виявився легкою здобиччю, бо на той момент упродовж останніх двох років активно вживав наркотики, а відтак, мав не найліпшу репутацію і був під пильним наглядом міліції. Зрештою, проти нього свідчили всі його колишні "друзі"-наркомани. Він же так вчинити не зміг.
"Спочатку, на досудовому розслідуванні, всі свідки вказали, що не знайомі з померлим, а потім у справі з’явилося нібито щире каяття Богдана, яке він давав під тиском і погрозами. Але його пояснення до уваги не бралися. Та й докази захисту відкидалися судом як недостовірні. Обвинувачення грунтуються на показах свідків, які тим не менш, усе одно не вказують, що саме мій клієнт скоїв той злочин. Будь-яких інших доказів у справі немає. До того ж, людина, яка знайшла тіло, неодноразово вказувала на те, що бачила поряд із місцем злочину якогось білявого чоловіка. Проте його особа з невідомих причин так і не була встановлена," – уточнила авдвокат.
Так само слідство вирішило не перевіряти й алібі Шульги.
"Коли в судовому засіданні з’явилися дані про моє алібі, обвинувач заперечила обставини, яких навіть не перевірила. А суд підтримав позицію обвинувачення. Та й ніхто зі свідків не говорив про те, що бачив, як я вбивав", – додав у свою чергу незаконно засуджений.
Олександр Трохимчук
