Home Місто Український космос: летимо в майбутнє чи в музей у Житомир

Український космос: летимо в майбутнє чи в музей у Житомир

Остання українська новина, пов’язана з космосом, – це те, що Володимир Зеленський у Twitter запросив Ілона Маска до Музею космонавтики імені Корольова в Житомир.

Чи є чим пишатись українському космосу, крім музейних експонатів, у якому вигляді вони зберігаються і до чого тут SpaceX та Ілон Маск – репортаж від LB.ua.

Per aspera ad astra

Музей космонавтики – це старенька будівля радянських часів, точніше ангар. Спочатку це був тимчасовий павільйон, у якому проводили виставку досягнень радянської космонавтики, яку возили по всьому світу. У 1991 році в ньому відкрили музей. Поряд – погруддя Корольова і макети двох ракет. При вході на експозицію «Космос» на бірюзовому тлі золотом викарбувано афоризм «Per aspera ad astra». Вікна заклеєні фольгою, щоб не пропускати холод, але це не сильно допомагає. Співробітники музею працюють у верхньому одязі, хоча опалення увімкнене.

«Тут завжди було прохолодно. Експозиції вже 30 років, все це будувалося зі старих радянських матеріалів, тому цій будівлі вже давно потрібен капітальний ремонт. Велика необхідність у нових службових приміщеннях. У нас дуже там тісно. Потрібна заміна вікон. Вони давно зіпсувалися, з них сильно прозирає. Тому тут і холодно, хоч за кожною стіною два ряди робочих батарей», – розповідає завідувачка відділу «Космос» Національного музею космонавтики імені Корольова Лілія Кавун.

Експозиція музею справді вражає. Тут є макети першого супутника, ракетний двигун РД-214, посадковий апарат станції «Вега», на якому вивчали комету Галлея та Венеру, станції «Луна-1» і «Луна-2», макет радянського місяцехода. Є навіть місячний ґрунт.

Можна поринути в життя і побут космонавтів, оглянувши оригінали скафандрів і тренувальних костюмів, орбітальний відсік корабля «Союз», у якому жили космонавти до створення орбітальних станцій. У дуже тісному просторі, чотири кубічні метри, 18 діб провів екіпаж Ніколаєва-Севастьянова. Більшу частину виставки займає кабіна корабля «Восток». На такому у космос літав Юрій Гагарін, найціннішим експонатом у музеї є справжня посадкова станція корабля «Союз-27», яка була в космосі. Її корпус трішки обгорів при входженні в атмосферу.

За 30 років експозиція майже не змінилася: поповнювати її новими експонатами вкрай складно – немає коштів. Щось роблять своїми руками, наприклад, макети ракетної техніки. Їх створює місцевий майстер Андрій Андрійович. Каже, готовий створити і копію корабля «Crew Dragon» Ілона Маска, якщо в нього будуть креслення ракети чи хоча б інформація про її діаметр, висоту, а також якісна фотографія.

У музеї близько 30 співробітників, усі – житомиряни, стаж роботи – по 20-30 років. Щороку вони приймають у середньому 100 тисяч відвідувачів. Рекорд – 173 тисячі. Приїздить багато іноземців, у музеї доступні екскурсії англійською та німецькою мовами. У день, коли ми туди приїхали, співробітники очікували в гості посла Туреччини в Україні.

Коронавірус відкрив для музею нові можливості. З’явилися онлайновий 3D-тур і додаток у смартфоні, де проходить щоденна вікторина. Музейники сподіваються на розвиток і світле майбутнє.

Минулого року музей отримав статус національного. Був розроблений проєкт реконструкції. Відділ «Космос» хочуть розширити, збільшити площу для експозицій і фондосховищ, побудувати 3D-кінотеатр, створити майданчик для парку з інтерактивним обладнанням.

«Ми чекаємо на реконструкцію музею. Подавалися на проєкт “Магніти України”, сподіваємось отримати кошти. У наших фондах – понад 25 тисяч експонатів. Ми хочемо, щоб експозиція постійно оновлювалася. Бо в нас що п’ять, що 10 років одне й те саме. А коли ми робимо тимчасові композиції, в людей більше цікавості. Частину експонатів віддаємо в музеї різних країн світу. Створюємо свою брендову лінію, бо статус музею змінився і нам потрібні свій логотип і сувенірна продукція, ми хочемо йти в ногу з часом», – розповідає заступниця директора музею Вікторія Четвертак.

Коли в космосі знову пролунає український гімн?

За часів незалежності в космос вирушили 167 ракетоносіїв українського виробництва, які вивели на орбіту 387 супутників. Великими досягненнями українських фахівців стало створення космічних апаратів «Січ-1», «Океан-О», «АУОС» та «Мікрон», ракет-носіїв «Зеніт-3SL», «Дніпро», «Циклон-3». Проте останні три роки в України не було космічної програми.

Бюджет космонавтики на 2021 склав мільярд гривень, понад половина йде на Павлоградський хімзавод – для утилізації ракетного палива. У попередні роки невеликі бюджети виконували на 30-35 відсотків.

Для порівняння: космічний бюджет маленької за масштабами країни Люксембургу складає 3,4 мільярда доларів, а бюджет NASA сягає 20 мільярдів доларів.

Підприємства космічної галузі, що входять до Державної космічної агенції (ДКА), виживають як можуть, є заборгованість із зарплати. Проти очільників заводів порушують кримінальні справи, а державне майно відчужують за цінами, що нижчі від ринкових.

Символ попередніх років – ракета «Циклон 4», яку розробляли для космодрому у Бразилії. Вона лежить на «Південмаші» і вже ніколи не злетить, бо не відповідає сучасним екологічним стандартам. Її доля – стати просто музейним експонатом.

Щоб космічна галузь України остаточно не перетворилася на музейну експозицію, у січні розпочалася розробка національної космічної програми до 2025 року. Бюджет програми повинен скласти 30 мільярдів гривень. З них половину дасть держава, ще половину планують залучити як інвестиції й за рахунок участі в міжнародних проєктах.

Уже цього року на орбіту виведуть перший в Україні супутник «Січ-2(2-1)».

Одночасно зі супутником «Січ-2(2-1)» у грудні цього року планують запуск наукового супутника, розробленого в КПІ. Усього до 2025 року планують запустити шість супутників, серед яких супутник з великим зумом для військової розвідки. Його запустять наприкінці 2022 – на початку 2023 року.

Проте щоб вирішувати військові та розвідувальні завдання, Україні потрібні космічні знімки з розподільчою здатністю до одного метра, а такі супутники з’являться не раніше від 2032-го.

Паралельно в ДКА хочуть розробляти проєкти ракет-носіїв легкого класу для наземного та повітряного старту, перспективні технології для облаштування місячних і марсіанських баз.

Космічну агенцію також очікують оптимізація та корпоратизація. Іноземні та приватні компанії зможуть купити частку підприємств космічної галузі, проте 51% буде належати державі. Також ДКА хоче позбутися непрофільних активів і продати їх на відкритому аукціоні.

Що далі?

На реконструкцію Музею космонавтики в Житомирі та порятунок космічної галузі потрібні гроші та політична воля. Проєкти «Магніти України» та «Велика реставрація» президент анонсував ще минулого року, а Кабмін 13 січня затвердив концепцію космічної програми 2021-2025.

У нас велике космічне минуле, перспективне сьогодення й амбітні плани на майбутнє. Найближчі кілька років стануть визначальними, в якій якості українська космонавтика потрапить до історії. У вигляді легендарних апаратів з музею в Житомирі чи непотрібної ракети «Циклон 4,», яка ніколи не полетить.



Фото Андрія Оленіна, LB.ua