Пенсіонерка Ніла Купцова з райцентру Романів Житомирської області має незвичайне захоплення – вона підбирає на вулицях бродячих собак і кішок. Як пояснює сама Ніла, просто не може пройти повз самотню і голодну тварину.
Про це пише "Взгляд".
– Я сама киянка, – розповіла 63 -річна Ніла Миколаївна. – Вдова. У столиці у мене дві доньки дорослі й онуки. А років десять тому перебралася в Романів – доглядаю за старенькою мамою.
Жалість до братів менших
Половину приватного будинку Ніла Купцова отримала у спадок. З тих пір, як з’явився свій двір, вона і приносить бездомних тварин до себе.
– Я така людина, що мені всіх шкода. І людей, і тварин, – розповідає пенсіонерка. – Є ж можливість допомогти, дати притулок – так чому ж це не використати?
Зараз у Ніли – 24 песика і 10 котів. Як зізналася жінка, це ще мало. Тільки минулого року в її дворі жило 46 собак і 28 котів. Але більшу частину встигли розібрати добрі люди. Адже Романів – містечко невелике, тут більшість людей живе у приватному секторі. А кішка або собака у дворі не завадять.
– Про те, що у мене у дворі притулок для котів і собак, знає багато хто, – зізнається Купцова. – Світ не без добрих людей – допомагають. В основному продуктами. Залишилися у когось недоїдки, сухий хлібець ось і приносять мені. А потім багато хто погоджується прихистити у себе моїх «вихованців» – розбирають собі чотирилапих друзів.
Сусіди незадоволені
Є, правда, і ті, кому захоплення Купцової не до душі. Пенсіонерка не може самостійно побудувати вольєр для тварин, що дуже дратує сусідів.
– Скаржилися на мене і до селищної ради, і в санстанцію, – розводить руками Ніла.
Під час розмови з сусіднього двору виходить жінка.
– Спокою немає від цих собак, – розповідає сусідка Людмила Іванівна. – Тут ночами такий гавкіт та виття стоїть, що у вуха затички треба. А коли собаки тікають з двору, хоч святих винось – і по городах зграєю ганяють, і курей лякають. Один пес до мене навіть на дах забрався. Такого там накоїв… Ми всі тут обурені і вимагаємо це припинити!
З-за паркану будинку, який межує з ділянкою Ніли Купцової, з’являється ще один сусід, який теж незадоволений галасливими постояльцями стихійного притулку.
– Коли спека, тут такий сморід стоїть – дихати неможливо, категорично заявляє дід.
Сама Ніла не сперечається, що проблеми є, і скарги сусідів вона розуміє. Але для того, щоб побудувати вольєр для тварин, потрібні гроші і робочі руки, бажано чоловічі. Ні того, ні іншого у пенсіонерки немає. Але вона не сумує – шукає волонтерів, щоб допомогли з будівництвом вольєра. Тоді собаки перестануть заважати сусідам.
Власна жалість влітає пенсіонерці в копієчку. Адже всіх потрібно прогодувати. 2,5-3 тисячі гривень на місяць – у таку суму обходиться Нілі Купцовій утримання котів і собак. Однак грошей не вистачає, і доводиться викручуватися – Ніла Миколаївна працює в місцевому архіві , підробляє на склозаводі і прибиральницею. Але все одно іноді доводиться навіть кредити брати, щоб не залишати тварин голодними. – Буває, що затримують гроші. Доводиться з кредитки знімати. Не можу я дивитися в очі голодної тварини, – каже жінка.
