В Житомирській області відкрили ще дві меморіальні дошки бійцям 30-ї бригади

У День Соборності України – 22 січня 2015 року – в Овруцькому та Баранівському районах відкрили меморіальні дошки на честь загиблих мужніх земляків.

Про це повідомляє прес-служба облдержадміністрації.

Так в смт Першотравневе Овруцького району на стіні селищної школи встановили пам’ятну дошку Андрію Федоруку – герою-односельцю, що загинув, захищаючи мир та спокій своїх земляків та суверенітет держави.

Андрій Федорук народився 20 вересня 1979 року в смт Першотравневе, працював у ПрАТ «Товкачівський ГЗК» на посаді слюсаря з ремонту установок гірничо-дробильного цеху. 3 серпня 2014 року був мобілізований до 30-ї окремої механізованої бригади м. Новограда-Волинського, у складі якої і потрапив у зону проведення АТО. Андрій Федорук отримав важкі поранення, але лікарям не вдалося врятувати його життя. Загинув герой 25 листопада 2014 року.

«Він віддав своє життя, захищаючи соборність та унітарність держави, – наголосив т.в.о. голови Овруцької райдержадміністрації Олег Ващенко. – І обов’язком як держави, так і кожного з нас, відтепер є турбота про матір, яка втратила найдорожче – люблячого сина».

Цього ж дня – 22 січня – у Баранівському районі на Довбиській загальноосвітній школі відкрили меморіальну дошку на честь загиблого героя-земляка Віталія Медушевського. Кошти на виготовлення пам’ятної дошки зібрали учні школи і вирішили приурочити її відкриття до Дня Соборності України, адже саме за соборну єдину державу загинув їхній земляк і колишній учень цієї школи.

У березні 2014 року, після анексії Криму, в Україні розпочалася перша хвиля часткової мобілізації. Віталій Медушевський, попри те, що мав вагітну дружину, ні на мить не сумнівався у необхідності виконання свого конституційного обов’язку – захищати батьківщину. Як і переважна більшість мобілізованих з Баранівського району, Віталій був направлений у 30-ту окрему механізовану бригаду м. Новограда-Волинського. Під час проходження військової підготовки освоїв навички сапера й був розподілений у роту з розмінування.

У травні 2014 року у Віталія була така довгоочікувана відпустка, під час якої він у колі рідних та друзів, 21 травня, зустрів 40-річний ювілей. А менш ніж за два місяці, 3 серпня 2014 року, на блок-посту за 2 км від Луганська, Віталій загинув. Того дня він ставив «розтяжки» неподалік блок-посту і першим помітив підозрілу групу людей, яка наближалася. Він миттєво схопив автомат, але натиснути на «гачок» вже не встиг… Віталій першим помітив небезпеку й фактично викликав вогонь на себе, врятувавши таким чином всю роту.

Для рідних, друзів, односельців та земляків Віталій Медушевський уже є та назавжди залишиться героєм. Виростуть і будуть гордитися своїм татом, який загинув, захищаючи Україну, дві його доньки – 4-річна Аня від першого шлюбу та названа на його честь Віталіна, яка народилася 14 вересня 2014 року, уже після його смерті.