Веселий, життєрадісний, а ще надійний друг та відважний воїн – таким капітана 2 батальйону 95 бригади Віталія Дульчика запам’ятали його бойові побратими. Зізнаються, що знайомі з ним були лише кілька тижнів, а то й днів, але це той випадок, коли вдалося зрозуміти людину сповна: їх усіх звела війна.
У березні 2014 року Дульчик разом зі своїм батальйоном відправився обороняти державу, а через два місяці загинув. Тоді легендарна 95-ка на околиці селища Жовтневе у зоні АТО втратила сімох своїх кращих воїнів, ще стільки ж – отримали важкі поранення. Хлопці потрапили у ворожу засідку.
Віталій був єдиним сином у батьків. Указом Президента України № 593/2014 від 15 липня 2014 року, "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України", 28-річний десантник нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно). Похований на військовому кладовищі в Житомирі.
Його іменем названо одну із вулиць Бердичева, а на будинку, де він проживав, встановлено меморіальну дошку.
У річницю загибелі – 13 травня 2017 року, ще одну меморіальну дошку Віталію Дульчику відкрили на фасаді школи № 33 у Житомирі. На заході були присутні міський голова Сергій Сухомлин, рідні та друзі героя, вчителі та учні школи, у яку він свого часу ходив, бойові побратими, волонтери, представники влади міста.
Читайте також: У зоні АТО 13 травня 2014 року загинуло 6 десантників 95 бригади. ФОТО
Під час відкриття дошки мати Віталія зауважила, що її син завжди хотів бути десантником і тепер залишиться ним назавжди. У юності хлопець відвідував школу десантників, потім здобув військову освіту і став у ряди тих, хто пішов захищати незалежність та сувернітет рідної країни.
Дошку освятив священик Свято-Михайлівського кафедрального собору, присутні поклали квіти і вшанували пам’ять усіх загиблих на Сході захисників.
Демобілізований десантник 95 бригади Валерій Логвінов повідомив, що за три роки на східних рубежах Житомирщина втратила більше 240 своїх синів.
Юлія ДЕМУСЬ
