До редакції Першого житомирського інформаційного порталу звернулися місцеві військовослужбовці. Розповідають, що у різдвяний вечір з їхньою колегою сталася біда. Жінка на той час перебувала у відпустці і разом з сином та друзями прогулювалася містом, а потім вирішили з’їхати з гірки поблизу панчішної фабрики.
Під час невдалого спуску вона отримала травму голови і була без свідомості. Першу допомогу їй надав один з військових, що був у цей момент поруч. Викликати «швидку» вдалося лише після четвертого дзвінка, хоча медичний заклад знаходився неподалік.
«Нас прийняли у травмункті міської лікарні № 2 , оглянули закривавлену голову. Колега відмовлялася від госпіталізації, щоб не залишати сина вдома одного. У процесі спілкування ми сказали медичним працівникам, що вона військовослужбовець і відповідно має статус «учасника АТО», а отже може розраховувати на безкоштовне лікування, – каже військовий з Луганщини, що служить у Житомирі. – Нам не у дуже коректній формі запропонували поїхати в обласну лікарню, де можна використати це право, а потім додали «З Нового року з вас зняли усі пільги». Ситуація була така, що у госпіталь одразу ми їхати не могли, бо, по-перше, логічно було викликати «швидку» з лікарні, яка знаходиться поруч, адже ніхто не знав, якими можуть бути наслідки травми, а, по-друге, це був уже вечірній час і як зв’язатися оперативно з госпіталем, я особисто не знав».
Постраждалу на ніч за рекомендацією лікарів залишили у травматологічному відділенні та дали список ліків, які необхідно на цей час придбати для неї.
«Її поклали у «гіпсовій», пояснивши, що вільних палат нема. Ми купили за списком усі ліки і зійшлися на тому, що зранку будемо шукати можливість перевезти нашу колегу в госпіталь, – продовжує військовий. – Коли прийшли уже вранці через кілька годин, то виявилося, що до неї ніхто з лікарів не підходив, додатково не дізнався про самопочуття чи надавав якусь допомогу. В людини травма і звичайно, що вона обмежена дуже у своїх можливостях. Щось там кололи, але належного догляду і уваги, на нашу думку, не було. Коли самі почали дзвонити, аби прислали авто для транспортування постраждалої у госпіталь, нас попросили дати трубку лікарю, аби він підтвердив цю інформацію, а він розвернувся і пішов. Ми було шоковані таким відношенням і загалом ціює ситуацією, коли за допомогою звернулася людина, учасник АТО, а на всі наші запитання, уточнення і прохання, ми отримували ігнорування чи якісь відмовки у грубій формі.
Прикро, але в деякій мірі це показник відношення суспільства до них, хто продовжує стояти на Сході за усю країну, ризикуючи життям. Поки не зайшла мова, що це військовослужбовець, а, ймовірно, звичайний пацієнт, який готовий все оплачувати, усе було нормально. Коли ми почали наголошувати на правах учасника АТО, то розмова набула дещо іншого характеру і це, відверто кажучи, було не приємно, бо на місці цієї військової, міг опинитися кожен із нас».
За коментарем стосовно цієї ситуації ми і звернулися у Центральну міську лікарню № 2. Там запевнили, що військовослужбовці до них потрапляють дуже часто, оскільки заклад розташований поблизу військових частин і військового інституту.
«На сьогоднішній день ми нікому не відмовляємо і надаємо усю необхідну допомогу. Однак, кошти на лікування і придбання медикаментів для військовослужбовців та учасників АТО в першу чергу виділяються на госпіталь, обласну лікарню для дорослих і психіатричну лікарню. Для нашої лікарні це не передбачено. Разом з тим, я готовий вас запевнити, що відношення до усіх однакове – робимо, що можемо, – переконує начмед ЦМЛ № 2 Ігор Кухарчук.
– Щоденно в травмпункті приймають 20, 40, а то й більше півсотні людей. Залежно від ситуації, пропонуємо або продовжити лікування після наданої допомоги вдома, або ж безпосередньо залишитися у відділенні. Коли була саме ця постраждала, відділення було переповнене. Комусь виділили місце на кушетці, комусь у «гіпсовій». Це тимчасова міра, далі всіх переводять у палати. З приводу того, що до неї не підходили під час ранкового огляду, то цього не може бути. Завідуючий відділенням чи лікуючий лікар роблять це постійно. На чергуванні цілодобово перебуває один чи два лікарі. У пацієнтки було взято аналіз крові на вміст алкоголю, результати мають бути найближчим часом. Проблеми зі «швидкою» могли виникнути, бо диспетчеру важко напевно зрозуміти місце розташування тієї гірки. Загалом, уся необхідна із нашої сторони допомога була надана, проведена госпіталізація відповідно до розпорядження. Ми поважаємо учасників АТО, але лікування у нас вони можуть проходити виключно за власним бажанням і за власний кошт».
Відзначимо, що наразі військова таки знаходиться у Житомирському госпіталі, де продовжує лікування.
Юлія ДЕМУСЬ