Волонтери Монреалю майже рік вдягають і взувають бійців 95 бригади в зоні АТО. ФОТО

 Через події на Сході за короткий термін об’єдналися українці в межах держави й ті, які наразі живуть за кордоном. Українська діаспора допомагає військовим у зоні АТО та їх рідним на мирній території, підтримує родини загиблих, приймає в себе на лікування важкопоранених бійців.

Яскравим прикладом цього стала робота 300 волонтерів з міста Монреаль – другого за величиною населеного пункту Канади, що розташований в провінції Квебек. Буквально з перших днів війни там знаходять час, можливість та сили, аби регулярно передавати допомогу воякам 2 роти 13 батальйону 95 бригади й не тільки.

Представниця волонтерської сотні Монреалю Ксенія Мєдянікова 19 березня побувала в Житомирі, аби зустрітися зі своєю помічницею Лілією Іванівною Куприненко з Високої Печі та її сином Андрієм, що рік провів у зоні бойових дій. Розвідник показує форму, в якій одягнений і констатує, що все це допомога друзів із Канади. Такий же одяг та взуття мають й інші його побратими з батальйону. Хлопцям приємно, що за них переживають навіть за кордоном, слідкують за перебігом подій, відкликаються на усі прохання і в максимально малі терміни виконують замовлення по потребах.

Ксенія родом з України, киянка, яка 4 роки тому виїхала до Канади і тепер разом з чоловіком та іншими однодумцями в містечку Марсель влаштовують акції, виставки, покази фільмів, аби максимально правдиво передати усю ту інформацію про війну в України. Під час заходів збирають кошти для українських військових. За них купують форму, берци, спальники, флісовий одяг, термобілизну та інше.

Волонтерка зізнається, що всі речі зберігаються в їх квартирі, а коли допомога у більшій кількості, то складають її для посилок в Україну у приміщенні церкви.

Лілія Іванівна згадує, що на іноземних волонтерів допомогла вийти знайома подруги і з того часу постійно підтримують контакт.  Волонтери запитують, що і в якій кількості потрібно, а вже потім формують посилки.

"На сьогоднішній день це вже не просто співпраця, це наше життя. Знаєте, як би почувала себе людина, коли в неї хата горить. Отаке зараз переживають українці за кордоном, тож допомагаємо чим можемо, – пояснює Медянікова. – У нас на мерії три місяці висів прапор України. Таке було тільки в Торонто ще. Постійно влаштовуємо зустрічі із місцевими міністрами, депутатами та розповідаємо про реальний стан речей в Україні. Це теж дуже велика і важлива робота. У нас діє комітет допомоги українцям  та Конгрес українців".

До слова, канадська форма та берци дуже хорошої якості, тож житомирські військові особливо чекають їх і при можливості передають вітання та слова вдячності благодійникам.

Медянікова жартує про своє російське прізвище, але каже, що вже нічого не вдієш. Натомість хвалить мешканців Марселя, які допомагають і підтримують українців. Серед них чимало росіян, які адекватно оцінюють ситуацію. Одна з родин, які жили в Росії, Казахстані, а тепер в Канаді, взяла під опіку багатодітну сім’ю військового з України, який перебуває в АТО. Цікаво, але у волонтерській сотні вистачає й молдаван, білорусів, кубинців, латиносів і власне корінних мешканців Марселя.

Для усіх небайдужих голова Житомирської райради Тетяна Парфентієва передала подяку, сувенірні подарунки з символікою та історією Житомира, а також малюнки школярів району, на яких зображене мирне життя у рідній країні. Ксенія вже вирішила, що малюнки передасть до церков Марселя.

Лілія Іванівна своїм закордонним друзям передала сушених білих грибів, а від імені 2 роти 13 батальйону 95 бригади Андрій Куприненко передав волонтерці прапор, з яким пройшли значну частину боїв. На ньому розписалися бійці роти та побажали наснаги Волонтерській сотні з Канади. На додачу гості  подарували українські цукерки та козацьку горілку. Чоловік Ксенії Алекс,передав десантникам сигари, а сестра волонтерки  – пакет цигарок для хлопців у зону АТО.

Юлія ДЕМУСЬ