За півтора року «Ластівочка» наїздила тисячі кілометрів і жодного разу не підвела бійців 95-ї бригади

Бронетранспортер який десантники охрестили «Ластівка», знаходиться на озброєнні в 95 окремій аеромобільній бригаді ВДВ з перших днів початку АТО. За півтора роки бойова машина наїздила тисячі кілометрів, сотні разів була під обстрілами, понад 300 разів долала «дорогу смерті» — шлях від селища Піски до Донецького аеропорту.

Довезла до передової тонни боєприпасів, їжі, одягу, евакуювала десятки поранених. І жодного разу не підвела: не зламалась, не зупинилась, в ній не загинув жоден боєць.

Про це інформує прес-служба 95-ї бригади.

— Ніяких «бетерів», «коробочок», «черепашок»! Тільки «Ластівочка», наша улюблена Ластівочка, — каже про свою бойову машину десантник Іван Трембовецький.

Іван — киянин. Торік у березні його мобілізували, пішов служити у 95 окрему аеромобільну бригаду. За кілька тижнів вперше сів на «Ластівочку».

— Ми зібрали її за одну добу з донорів, — Іван згадує квітень 2014 року. — Увечері це була купа запчастин, а вранці «Ластівка» завелась і поїхала на фронт. Досі там.

«Ластівка» десантників — стандартний БТР-80 з дизельним двигуном. Однак з першого дня «крилаті піхотинці» зрозуміли, що «Ластівка» — найшвидша і найбільш маневрова техніка батальйону. Дорогою розвиває швидкість до 120 кілометрів на годину, полем «легко летить сотню». Через це машина завжди у розвідувальному дозорі — першою водить батальйон.

Свою бойову машини розвідники називають «Любов’ю всього взводу».

— Ми її любимо і шануємо, а вона — нас, — продовжує Іван Трембовецький. — Бувало, за добу проїжджали 800-900 кілометрів, годинами їхали під обстрілами. У квітні 2014-го ми нарвались прямо на блок-пост НЗФ. Наша «Ластівка» дала бій і ми розбили їх. Ніколи вона не стала на полі бою. Якщо ж і починала вередувати, то тільки тоді, як повертались до табору. Там вже її лагодили, налаштовували.

З квітня 2014-го року «Ластівка» проїхала понад 10 тис.км. у зоні АТО. Забезпечувала боєприпасами десантників у боях за гору Карачун, міста Лисичанськ, Слов’янськ, біля селищ Спартак, Піски. Влітку торік забезпечувала зброєю і харчами рейд десантників. Протягом 2 місяців «Ластівка» їздила у конвої під Донецьким аеропортом — возила «кіборгам» боєприпаси. Там, на «дорозі смерті» машина по черзі втратила всі колеса — від постійної роботи комплект шин просто «зносився».

— Якось біля Спартака по нам працювала ворожа артилерія, — згадує Іван. — Відходимо з поля обстрілу і раптом «Ластівочка» глохне і зупиняється на найпрострільнішому місці. Виявляється, у баку закінчилась солярка, а водій забув переключитись на другий. Ну все, думаємо, там всі і поляжемо, бо «завоздушений» дизельний двигун треба заводити годинами. Але хлопці закачують солярку, а «Ластівочка» раз — і загуркотала з-пів оберту. За хвилину вивезла нас із зони вогню. Вже у таборі водій вибачався у «Ластівочки» за такі жарти.

Зараз десантна «Ластівка» продовжує «літати» у зоні антитерористичної операції. Майже весь її колишній екіпаж звільнився, зараз на машині працюють інші бійці. Однак про свою «Ластівочку» дбають так само. Вона продовжує очолювати колону батальйону, коли «крилаті піхотинці» їдуть на чергове бойове завдання, або коли повертаються на ротацію до пункту постійної дислокації.