В Житомирському державному університеті імені Івана Франка відбулася прес-конференція учасників 18-ї зимівлі на станції Академік Вернадський, які нещодавно повернулися до України, – повідомляє прес-центр університету.
У прес-конференції взяли участь: ректор ЖДУ імені Івана Франка Петро Саух, начальник 18-ї зимівлі на станції Академік Вернадський, житомирянин Юрій Гордієнко, випускник ЖДУ імені Івана Франка, член 18-ї УАЕ, біолог Микола Весельський, а також викладач ЖДУ імені Івана Франка Олена Мірошниченко, яка з 2010 року здійснює психологічний відбір полярників, визначає готовність дослідників до життя в екстремальних умовах, встановлює особливості їх характеру, темпераменту, стійкість до стресів.
За словами очільника 18-ї української антарктичної експедиції Юрія Гордієнка до її складу входило дванадцять осіб: п’ятеро з них забезпечували життєдіяльність, а семеро займались науковою діяльністю. Троє членів експедиції були вихідцями з Житомира. Серед особливостей 18-ї зимівлі те, що знайшлися кошти на сезонну експедицію, яка прибула на українську науково-дослідну станцію в Антарктиці наприкінці лютого. До її складу входило п’ять осіб, в тому числі два біолога – спеціалісти з підводних робіт біологічного напряму. Долучилися до роботи українських біологів і троє американських учених, які залишились задоволеними гостинністю українців і ставленням до роботи.
«Погода зривала сезонні роботи, але українські науковці зробили цікаві знахідки. Усі зібрані біозразки для продовження подальшої роботи невдовзі прибудуть в Україну», – каже начальник 18-ї зимівлі на станції Академік Вернадський, житомирянин Юрій Гордієнко.
Учасник 18-ї української антарктичної експедиції, дослідник-біолог Микола Весельський розповів, що цього разу в складі експедиції в Антарктиці працювали двоє біологів-орнітологів.
Викладач кафедри педагогіки, психології та управління навчальними закладами ЖДУ імені Івана Франка Олена Мірошниченко розповіла, що дорогою до станції Академік Вернадський за кілька днів побачила усі чотири пори року. Вона протягом місяця разом із українськими полярниками перебувала в екстремальних умовах Антарктики і вивчала психологічний портрет українського зимівника та проводила низку психологічних досліджень.
«Виявилось, що серед українських полярників зовсім нема людей, які керуються утилітарними мотивами (хочуть заробити гроші). Вони – романтики. Також зовсім нема психологічних типів, які б ґрунтувались на основі меланхолічного типу. Дуже мало холериків. Більшою мірою представлені або флегматики з сангвінічним проявом, або сангвініки з флегматичним проявами. А мотивація – пізнавальна або професійно-результативна. І ще, що я там побачила, – людина хоче бути персоніфікованою. Саме там українські полярники відбувають себе особистістю, відчувають свою потрібність, відчувають себе громадянами країни, яка відправила їх туди. Саме в таких екстремальних умовах проявляється соціальна і громадянська суть особистості. Це було дуже цікаво дослідити», – зауважила викладач-психолог ЖДУ імені Івана Франка і додала, що в українських полярників на фоні сенсорної депривації виникали й конфліктні ситуації. Вони були зумовлені замкненістю простору і бідною колірною палітрою оточуючого середовища.
Нагадаємо, що 1996 року Україні було передано британську базу Фарадей на острові Галіндез (нині це – Українська антарктична станція Академік Вернадський). Відтоді Державна установа Національний антарктичний науковий центр Держінформнауки України став головною організацією з проведення в Антарктиці науково-дослідних експедицій (УАЕ), координації досліджень, добору й підготовки зимівників та забезпечення життєдіяльності станції. Особливістю українських експедицій є наявність у складі команди дослідників-біологів.
