Під час урочистостей з нагоди Всесвітнього донора в Житомирському обласному центрі крові, місцеві донори пожалілися, що про них ніхто не знає, а пільги передбачені законом про донорство, не надаються.
"Почесний донор України", якийх у області лише четверо, Капітоліна Рафікова розповіла, що у свої 80 років здавала кров 132 рази – це близько 7 відер крові. Загалом має 60-річний донорський стаж і впевнена, що за свої досягнення мала б вже бути "Почесним громадянином Житомира".
Жінка ні на що не претендує і не вимагає, але зі сторони нинішніх чиновників не має жодної підтримки і хоча б визнанню за врятовані життя була б рада.
"Гадаю, що якщо у нас усілякі сантехніки і прибиральниці можуть бути почесними, то чому про донорів ніхто не згадує. Їхня робота потрібна, але в усьому має бути порядок і якась пропорційність. Нас, почесних і заслужених донорів в області і в місті не багато. Ніхто не ставав донором, аби мати якісь звання, титули чи винагороду, але наразі донорів недооцінюють. Про нас згадують лише раз в рік, а про пільги, які передбачені законом про донорство знаємо лише ми. При покупці ліків маємо отримувати 50% знижки від їх вартості, але які знижки, коли працівники аптек навіть не знають,що в країні є "Почесні донори". Нас одиниці, але якщо влада міста й країни не може виконувати закон, то нехай його відмінять. Я готова ходити на лекції і розповідати про необхідність і важливість донорства молоді, допомагати центру крові та організаціям безкоштовно. Мене обурює, що про таких святих людей – донорів, ніхто не знає. Є статистика, але імен ніхто не називає".
Колегу підтримав і "Почесний донор" Іван Каушан. Він не чекає нагород від влади чи пільг, але все ж сподівається, що в цій країні донорство шануватиметься більше. Каушан підтримує безоплатне добровільне донорство, але держава має подбати. щоб донорам компенсували проїзд і оплачували обід. Це не стимул для донорства, однак так має бути і на це повинні знаходити кошти в першу чергу, а вже тоді справа за донором – прийняти чи відмовитися від цього.
Юлія ДЕМУСЬ
