Ранок житомирської волонтерки Тетяни Докиль починається з традиційного дзвінка у місцевий військовий госпіталь. Питає, які потреби у ліках, чи за ніч не прибули нові поранені та як почуваються ті чи інші бійці.
Далі координує з іншими волонтерами, благодійниками та виставляє пости у соцмережі. Часу для себе майже нема, адже має кілька годин, щоб вийти на потрібних людей, замовити медикаменти чи інші речі, забрати їх та доставити в госпіталь і прозвітувати документально про волонтерську діяльність.
Кілька місяців тому разом Докиль з дівчатами із «Демократичного Альянсу» вперше навідалися до поранених – віднесли їм плакати, солодощі та фрукти. Потім провели кілька акцій, під час яких із малечею на Михайлівській готували для хлопців малюнки та листівки.
Врешті Тетяна зрозуміла, що лишень такої підтримки замало і потроху почала випитувати в пацієнтів про їх індивідуальні потреби. Спершу ті соромилися просити про допомогу, втім з часом розбалакалися, здружилися і робота налагодилася.
Докиль зізнається, що бійці з певною недовірою спочатку відносилися до волонтерів, але коли ті приходили туди чи не щодня і щоразу не з пустими руками, то ситуація змінилася. Важливу роль у цьому зіграло спілкування, адже саме під час розмов хлопці зізнавалися, що не мають найелементарнішого, бо прибули сюди фактично з фронту, а рідні живуть далеко. Просили одяг, форму, засоби гігієни, білизну, але найбільша потреба завжди залишається в лікарських препаратах. Дехто прохав принести домашньої їжі чи інших смаколиків, а комусь просто бракувало уваги задля усвідомлення того, що їхня самопожертва не була даремною і це цінують.
Разом зі своїми помічницями Марією Улановою, Світланою Іщук та Ніною Шепетухою Тетяна Докиль допомагають вирішувати ряд побутових проблем поранених військових, забезпечуючи їх турботою і теплом. При цьому, з останнім їм допомагають організатори благодійної барахолки, під час якої вдалося вторгувати понад 9 тисяч гривень.
За ці гроші придбали і встановили у палатах електричні конвектори, а зараз планують знайти додаткову пральну машинку для відділення, де є хворі на туберкульоз й учасники АТО.
Дівчатам для госпіталю небайдужі допомогли закупити кілька електрочайників й телевізори. Психолог Галина Вишневська придбала холодильники та мікрохвильовки. Житомирський клуб фотографів «Фотосфера» зібрав під час свого проекту 7 тисяч гривень, за які мають намір купити холодильник і пральну машину.
«Намагаємося все купувати по мірі потреби і раціонально витрачати кошти, – пояснює волонтерка Тетяна Докиль. – Мене особливо радує, що люди не лишається осторонь і допомагають хто як може. Дзвонять і питають, що треба купити, куди і кому занести. Часом не встигаю запостити інформацію про необхідність ліків, приладів чи речей, як тут же відписують, дзвонять. З настанням холодів хлопці починають хворіти, тому дуже доречними будуть для них солодкі гостинці – мед, варення і фрукти. Зараз значно поменшало відвідувачів і в деяких палатах гостей не буває по кілька днів, тому дуже прошу при можливості знайти годинку часу і забігти до поранених. Це не потребує якихось фінансових витрат, а якщо ще й візьмете якусь випічку домашню чи теплі речі, то взагалі чудово».
Дівчатам для госпіталю небайдужі допомогли закупити кілька електрочайників й телевізори. Психолог Галина Вишневська придбала холодильники та мікрохвильовки. Житомирський клуб фотографів «Фотосфера» зібрав під час свого проекту 7 тисяч гривень, за які мають намір купити холодильник і пральну машину.
«Намагаємося все купувати по мірі потреби і раціонально витрачати кошти, – пояснює волонтерка Тетяна Докиль. – Мене особливо радує, що люди не лишається осторонь і допомагають хто як може. Дзвонять і питають, що треба купити, куди і кому занести. Часом не встигаю запостити інформацію про необхідність ліків, приладів чи речей, як тут же відписують, дзвонять. З настанням холодів хлопці починають хворіти, тому дуже доречними будуть для них солодкі гостинці – мед, варення і фрукти. Зараз значно поменшало відвідувачів і в деяких палатах гостей не буває по кілька днів, тому дуже прошу при можливості знайти годинку часу і забігти до поранених. Це не потребує якихось фінансових витрат, а якщо ще й візьмете якусь випічку домашню чи теплі речі, то взагалі чудово».
З питань співпраці та допомоги пораненим військовим Житомирського госпіталю можна звертатися до Тетяни Докиль за телефоном (096)6967416 чи в соцмережах
Юлія ДЕМУСЬ
