Нещодавно фонди музею космонавтики ім.С.Корольова збагатилися новими цікавими експонатами. Добірку монет, присвячених космічній тематиці, яка суттєво поповнила розділ нумізматики, подарував житомирський колекціонер Андрій Четвертак.
Про це повідомляють на сайті музею.
Збирати колекції монет Андрій почав іще зі школи. Поступово дитяче захоплення перетворилося на зріле хобі. Таким чином, колекціонер-нумізмат або філателіст займається не тільки колекціонуванням, але й систематизацією предметів своєї колекції, вивченням її культурної та історичної функції.
Яскравим підтвердженням цьому є монети, передані музею. Вони заслуговують окремої розповіді.
Серія монет «Космос» із сплаву нейзильбер номіналом 50 тенге випускалася Національним банком Республіки Казахстан з 2006р. На аверсі монет в центрі зображена композиція, що символізує єдність людини та Всесвіту, зв’язок минулого та сьогодення, а реверс присвячений знаменним подіям в історії космонавтики: це і перший політ людини в космос, запуск космічного апарату «Луноход-1», політ космічної станції «Мир» та Міжнародної космічної станції. Слід зазначити, що сьогодні Казахстан знаходиться на шляху створення та розвитку власної космічної галузі. 27 березня 2007 року Президентом Нурсултаном Назарбаєвим був підписаний Указ про створення Національного космічного агентства.
А от космічна галузь України має багату історію, починаючи з тих часів, коли українські підприємства були частиною промисловості колишнього СРСР. Але чи багатьох конструкторів, кому ми завдячуємо розвитком ракетно-космічної техніки, ми знаємо? 11 квітня 2014 року Нацбанком України була введена в обіг ювілейна монета номіналом 2 гривні, присвячена 100-річчю від дня народження Володимира Григоровича Сергєєва, академіка Національної академії наук України, головного конструктора систем управління ракет і космічних апаратів, який після трагедії з ракетою Р-16 24 жовтня 1960 року зміг очолити конструкторське бюро. Вже через півроку Р-16 була успішно випробувана після проведених доопрацювань. Ракетні комплекси із системами управління нового покоління, що створювалися під керівництвом Сергєєва, стали основою ракетно-ядерних сил стратегічного призначення у колишньому СРСР. Саме ОКБ, очолюване Сергєєвим, працювало над створенням систем управління багаторазової космічної транспортної системи «Енергія-Буран». Тому на аверсі монети зображено друковану плату мікромодуля, а реверс монети містить поряд із зображенням конструктора космічну систему «Енергія-Буран».
Ювілейні карбованці колишнього СРСР не менш цікаві, і не тільки для колекціонерів, але й для тих, хто захоплюється історією. Випускалися вони перед якою-небудь пам’ятною датою або до ювілею певної видатної особи і призначалися перш за все для колекціонерів, хоча були в обігу на рівні із іншими грошима відповідно номіналу. Такі монети випускалися обмеженим тиражем, виготовлялися переважно із мідно-нікелевого сплаву і сьогодні – це цінні колекційні екземпляри.
10 карбованців, випущених Центральним банком Росії , присвячені 50-річчю польоту Ю. Гагаріна. На реверсі на тлі зоряного неба та глобусу Землі зображено космічну ракету у момент старту. Єдиний аверс для всіх монет цього типу містить зображення номіналу монети – 10 карбованців.
